Підстави та порядок, пропорційність, законність та межі обмеження прав людини в умовах воєнного стану

Abstract

Cтаття присвячена аналізу основних проблем щодо підстав, порядку, пропорційності, законності та меж обмеження прав людини в умовах воєнного стану. Доведено, що інститут правомірного обмеження прав і свобод людини створює можливості для належної реалізації цих прав та свобод. Зроблено висновок, що правомірність таких обмежень має забезпечуватися неухильним дотриманням підстав та порядку, пропорційності, законності та меж обмежень таких прав людини в умовах воєнного стану. Встановлено, що законною підставою та основною причиною запровадження обмежень прав і свобод в умовах воєнного стану є необхідність забезпечення територіальної цілісності та суверенності держави України. Визначено, що при обмеженні прав людини необхідним є дотримання принципу законності, обмеження повинно відповідати критерію єдності таких правових обмежень, неприпустимим є застосування обмежень до абсолютних прав. Обґрунтовано, що зміст принципу пропорційності включає три основні вимоги до збалансованого обмеження прав людини: обґрунтованість обмеження, важливість цілей обмеження, відповідність ступеня обмеження прав суспільної значущості цілей обмеження або значущості прав, що захищаються. Зроблено висновок, що обмеження прав громадян під час воєнного стану є необхідними в країнах з різними політико-правовими режимами. У деяких випадках такі обмеження зумовлені загрозою безпеці та територіальній цілісності держави. Однак важливо забезпечити узгодження інтересів громадян та держави, оскільки безпека держави неможлива без урахування балансу інтересів особи, громадянського суспільства та держави. Цей баланс досягається через введення поміркованих обмежень як на владу держави над особою, так і на права та свободи особистості. Основою для вирішення зазначених проблем можуть стати подальші наукові дослідження меж обмежень прав людини в умовах воєнного стану.