Інститути прямої демократії у процесі заснування основного закону: гідність форми крізь призму недоліків на практиці

Abstract

Референдум розглядається як один із способів ухвалення конституції. Показано практику його використання в історії держав і країнознавчому аспекті. Вивчається феномен плебісцитарної демократії та бонапартизму в сучасних умовах. Проводиться думка про те, що абсолютизація інститутів прямого народовладдя є неприпустимою за рахунок витіснення парламентських установ та інших представницьких форм демократії. Обґрунтовується необхідність участі органів конституційної юстиції в проведенні референдумів з прийняття основного закону