Міжнародні особливості спілкування молоді зі штучним інтелектом

Abstract

Штучний інтелект (ШІ) став невід’ємною складовою повсякдення: молодь дедалі частіше залучає інструменти ШІ до навчання, роботи та вирішення побутових завдань. Водночас результати досліджень вказують на ризики формування деструктивної або надмірної референтності до ШІ, що загрожує зниженням рівня критичного мислення та появою адиктивних поведінкових патернів. У цьому контексті вивчення того, як молодь концептуально позиціонує ШІ щодо реальних соціальних партнерів, є критично важливим для калібрування довіри та прогнозування трансформацій у міжособистісній взаємодії під впливом відносин «людина – ШІ». Мета. Метою дослідження було визначити місце ШІ у семантичному просторі сприйняття молоді у двох культурних контекстах (Україна та Італія), а також зіставити позиціонування ШІ з двома соціально значущими об’єктами – «другом» та «ворогом». Методологія. Дві групи респондентів (Україна: n = 63; Італія: n = 63; вік 18-30 років, M = 22) взяли участь в онлайн-оцінюванні ШІ, «друга» та «ворога» за методикою семантичного диференціала (24 біполярні пари прикметників; шкала від 1 до 7). Для кожного об’єкта в обох культурних групах окремо проведено аналіз головних компонент (PCA) із застосуванням варимакс-ротації (загалом шість рішень). Компоненти відбиралися за критерієм Кайзера ( λ > 1), а значущими вважалися факторні навантаження | f | ≥ 0,40. Ключові результати. В обох культурах оцінка ШІ структурувалася за окремими соціально-моральними та інструментальними вимірами, проте домінантні смислові осі виявилися відмінними. В українській вибірці провідний компонент сприйняття ШІ акцентував на аспектах довіри та безпеки, тоді як в італійській – домінувала репрезентація ШІ як більш спокійного та керованого інструмента. В обох групах ШІ чітко диференціювався від людських постатей через параметри штучності та зниженої емоційності. Структури образів «друга» та «ворога» продемонстрували когерентний контраст між підтримкою/ресурсністю та моральною загрозою, при цьому в репрезентації «ворога» спостерігалася культурно специфічна інтеграція девальвації його компетентності. Перспективи подальших досліджень. Обмеженнями роботи є помірний обсяг вибірки та поперечний зріз дослідження (cross-sectional design). Майбутні розвідки мають бути спрямовані на перевірку стабільності цих семантичних структур на більших і різноманітніших вибірках із врахуванням контекстуальних чинників (якість офлайн-соціалізації, соціальний статус, міцність мереж дружніх зв’язків). Також доцільно дослідити, чи виступають індивідуальні особливості (зокрема емоційний інтелект) буфером проти ризиків, пов’язаних з інтенсивним використанням ШІ.