How to make on the job learning work. Reflections on theory and suggestions for practice

Abstract

The shortage of the qualified professionals in Ukraine is becoming a widely discussed issue (Pavlushenko, 2018; personal communications with clients). Subsequently, the topic of effective development of the managerial and leadership talent has grown in importance. Recent HR trends demonstrate a noticeable shift of focus from formalto informal talent development[1].One of the reasons stated is the widely popular 70-20-10 rule for development investment. This article aims to consider two concerns: the robustness and applicability of the 70-20-10 rule and the quality of the informal development initiatives. I will first briefly discuss the definition and history of the 70-20-10 rule and then discuss potential theoretical and practical approaches of effective informal learning on the job. This article is intended as an opening of a debate between scholars and practitioners on effective ways to develop talent. The material and conclusions discussed here may be a useful introduction to this topic for both non-HR managers and development professionals.У цій статті автор порушує проблему браку кваліфікованих фахівців в Україні, що вже стає досить масштабною. Так, поволі тема ефективного розвитку управлінського та лідерського таланту набуває особливої важливості. Останні тенденції в області управління персоналом демонструють помітне зміщення акценту з формального на неформальне, з дотримання дисципліни та жорсткої субординації до більш лояльного підходу і вільного розвитку талантів. Однією з причин такої тенденції стало широко поширене правило 70-20-10 для інвестицій в розвиток. У цій статті розглянуто дві проблеми: надійність і придатність правила 70-20-10 та якість неформальних ініціатив в області розвитку. У цьому матеріалі коротко подано визначення та історія правила 70-20-10, а також більш ґрунтовно та детально вивчено і змальовано теоретичні та практичні підходи ефективного неформального навчання на роботі. Безумовно, така практика може стати потужною рушійною силою на шляху до вдосконалення та розвитку будь-якої компанії чи установи, адже розкутий працівник, націлений на творчість та успіх як власний так і корпоративний, буде набагато ефективнішим, генеруючи творчі ідеї та перебуваючи в процесі пізнання нового і зможе стати в рази кваліфікованішим та якіснішим фахівцем. Впроваджуючи подібні методи можна не лише підвищити фаховий рівень співробітників, досягти впевненого стабільного розвитку компаній, але й загалом вирішити проблему браку кваліфікованих фахівців в Україні, про яку вже йшлося вище. Ця стаття призначена для відкритого обговорення, для ведення діалогу між вченими і практиками про ефективні способи розвитку таланту. Обговорювані тут матеріали і висновки можуть бути корисними як для фахівців з управління персоналом, так і для менеджерів, не пов'язаних з персоналом чи просто для фахівців з розвитку.