Теоретико-методологічні аспекти дослідження ефективності державної політики з сек'юритизації ісламу

dc.contributor.authorАулін, О.А.
dc.contributor.authorАулін, Олександр Анатолійович
dc.date.accessioned2024-07-25T12:33:09Z
dc.date.available2024-07-25T12:33:09Z
dc.date.issued2020
dc.description.abstractУ статті проаналізовано наукові підходи провідних вітчизняних і закордонних дослідників щодо визначення ефективності державної політики з сек'юритизації ісламу. З’ясовано, що в рамках сек'юритизації безпека трактується як дискурсивна практика, що спрямована на створення ієрархії політичних пріоритетів. Проблемі, яку сек'юритизують надається статус екзистенціальної загрози, що обов’язково вимагає надзвичайних заходів протидії. Сек’юритизація безпекових загроз створює основу відносин між державною владою та суспільством. З одного боку, правляча еліта може формувати і скеровувати відчуття загрози суспільству у своїх вузькокорпоративних інтересах. Проте й населення здатне нав’язувати еліті відчуття небезпеки і таким чином впливати на державну політику. Визначено, що в сучасних геополітичних умовах існує досить велика небезпека того, що сек'юритизація може використовуватися державною владою у вузькокорпоративних інтересах правлячих еліт. У такому випадку може створюватися механізм державного позаполітичного впливу на суспільство. Водночас результати досліджень свідчать про те, що сек’юритизація ісламу як насильство проти мусульман із боку державної влади має два важливих наслідки. По-перше, після сек’юритизації ісламу досить часто порушуються політичні права інших верств населення країни. По-друге, насильство державної влади проти мусульман породжує насильство з їх боку у відповідь. Поряд з тим проведення державної або міждержавної політики десек’юритизації ісламу навіть у таких складних регіонах як Косово та Ірак веде до створення зон, в яких формуються механізми мирного вирішення конфліктів. У теперішніх українських реаліях іслам не може розглядатися як загроза державним або суспільним інтересам. Із цього випливає, що методи сек'юритизації не припустимі для використання проти українських мусульман у межах державної політики. Водночас потенціальна небезпека радикалізації окремих частин місцевої мусульманської громади повинна братися до уваги і превентивно нівелюватися профільними державними органами у рамках десек'юритизації.
dc.identifier.citationАулін О.А. Теоретико-методологічні аспекти дослідження ефективності державної політики з сек'юритизації ісламу / О. А. Аулін // Вчені записки Університету "КРОК". - 2020. - № 4(60). - С. 57-62. - DOI 0.31732/2663-2209-2020-60-57-62.
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.31732/2663-2209-2020-60-57-62
dc.identifier.issn2307-6968
dc.identifier.issn2663-2209
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0001-7304-7182
dc.identifier.urihttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2530
dc.language.isouk
dc.publisherУніверситет «КРОК»
dc.subjectдержавна влада
dc.subjectдержавна політика
dc.subjectсек’юритизація
dc.subjectдесек’юритизація
dc.subjectіслам
dc.subjectмусульмани
dc.titleТеоретико-методологічні аспекти дослідження ефективності державної політики з сек'юритизації ісламу
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Вчені+записки_№4(60),+2020-57-62.pdf
Розмір:
560.54 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис: