Legislative Basics of Legal Interpretation

Abstract

The main purpose of legal interpretation is to create conditions for the effective functioning of law and its components by clarifying their true content, which eliminates any doubts and ambiguities. The purpose of this article is: first, to analyze the provisions of current Ukrainian legislation for identifying the general approaches embodied in it and the principles for the implementation of legal interpretation activities by state power bodies; secondly: presentation on the basis of modern achievements and developments of legal science of the system of measures for standardization of such activity, bringing it in line with the needs of law enforcement practice. The solution of the set tasks was carried out using the method of philosophical dialectics, a system of general scientific and special scientific methods of cognition, which are based on the principles of objectivity, comprehensiveness, complexity. Based on the analysis of the normative material, it is concluded that there is no single harmonized approach in the Ukrainian legislation on the procedure for providing clarifications of the content of normative-legal acts. The authors give arguments on the need to clarify and streamline the legal interpretation activity by state bodies and propose a number of measures to achieve this goal. Based on the conducted analysis of the normative material, the authors outline the main problematic issues of the legislative definition of the basics of legal interpretation and provide specific proposals for improving the current legislation in this area.

Головною метою юридичного тлумачення є створення умов для ефективного функціонування права та його складових шляхом з'ясування їхнього справжнього змісту, що усуває будь-які сумніви та неоднозначності. Метою цієї статті є: по-перше, аналіз положень чинного законодавства України для виявлення загальних підходів, що втілюються в ньому, та принципів здійснення діяльності з юридичного тлумачення органами державної влади; по-друге: викладення на основі сучасних досягнень та розробок юридичної науки системи заходів щодо стандартизації такої діяльності, приведення її у відповідність до потреб правозастосовчої практики. Вирішення поставлених завдань здійснювалося з використанням методу філософської діалектики, системи загальнонаукових та спеціально-наукових методів пізнання, які базуються на принципах об'єктивності, всебічності, комплексності. На основі аналізу нормативного матеріалу робиться висновок про відсутність єдиного узгодженого підходу в українському законодавстві щодо порядку надання роз'яснень щодо змісту нормативно-правових актів. Автори наводять аргументи щодо необхідності уточнення та впорядкування діяльності з юридичного тлумачення державними органами та пропонують низку заходів для досягнення цієї мети. На основі проведеного аналізу нормативного матеріалу автори окреслюють основні проблемні питання законодавчого визначення основ юридичного тлумачення та надають конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у цій сфері.