Технічне забезпечення розшукової діяльності приватних детективів в Україні

Abstract

Сучасні тенденції розвитку злочинних практик вимагають від держави належного реагування на них, розроблення дієвих механізмів запобіжного впливу на злочинність. У зв’язку з цим, система запобігання злочинності знаходиться у постійному русі. Вона є залежною від багатьох факторів, в останній час особливо – від реалізації політичної волі, виконання міжнародних зобов’язань України. Це безпосередньо відображається на стані чинного законодавства, завдяки якому загалом формується стратегія запобігання злочинності та знаходять свій вияв тактичні фактори протидії. Одним із таких проявів на сьогодні є нова, за своєю суттю, детективна діяльність як державних органів, так і приватних організацій (установ). Приватна детективна діяльність по-різному врегульована на законодавчому рівні багатьох держав світу. Попри нормативне закріплення, діяльність приватних детективів дуже відрізняється за ступенем правового регулювання з боку державних інституцій та контролю з боку органів професійного самоврядування. Це передусім стосується як порядку ліцензування, так і процесу здійснення такої діяльності. На шляху пізнання запобіжної детективної діяльності існують певні теоретичні та практичні проблеми. До них слід віднести те, що суб’єктний вимір приватної детективної діяльності, а також сама приватна детективна діяльність мало досліджувані у сучасній кримінологічній практиці й майже не розроблені. Правові засади використання (застосування) спеціальних засобів складаються із законодавчих актів, що регулюють діяльність органів, яким надане право на їх застосування. Правову основу застосування спеціальних технічних засобів приватної детективній діяльності становить система правових норм і підзаконних нормативних актів, що визначають допустимість або регламентують порядок та умови їх використання. Призначення спеціальної техніки полягає у таких аспектах: 1) полегшення розкриття і розслідування скоєних злочинів, забезпечення високої якості проведення огляду місця вчинення правопорушення, сприяння виявленню речових доказів під час проведення обшуків; 2) створення можливостей одержання достовірних відомостей про осіб, причетних до підготовки або вчинення правопорушень. Статистика доводить, що за допомогою низки оперативно-технічних засобів можна швидко та надійно отримати й зафіксувати відомості про конкретних осіб, які замислюють чи готують злочини, а після цього вжити заходів щодо їх недопущення. Приладами застосування таких засобів можуть бути апаратура аудіо- та відеозапису, прилади спостереження й інше; 3) фізичне припинення опору з боку злочинних елементів. Це може бути досягнуто через застосування спеціальних засобів захисту особового складу і проведення спеціальних операцій.