До питання про ситуації невизначеності мирного та воєнного часу

Abstract

У статті здійснюється теоретичний аналіз термінів невизначеність та ситуації невизначеності. Наголошується, що більшість українських авторів розглядають як невизначені такі ситуації, які характеризуються новизною, ризикованістю, неповнотою чи суперечливістю інформації, що не дозволяє особистості бути впевненою у майбутньому, прогнозувати та планувати його з великим відсотком ймовірності. Також зазначається, що існує декілька видів ставлення до невизначеності – толерантне та інтолерантне. Останнє дозволяє розглядати невизначеність як невідʼємну частину життя, як нагоду пошуку нових рішень та можливостей. Саме таке ставлення сприяє психологічному благополуччю людини. Якщо ж йдеться про керівника бізнесу, зазначається, що толерантний до невизначеності керівник, сам шукає ситуації невизначеності, бо вбачає у них можливості для розвитку. Відповідно до основної мети статті – порівняти ситуації невизначеності мирного та воєнного часу, визначено основні відмінності зазначених ситуацій. Так, ситуації невизначеності мирного часу можна вважати більш передбачуваними, та менш новими, оскільки події в житті людей мають здатність повторюватися, даючи змогу накопичувати досвід поведінки в різних ситуаціях. Навіть, якщо якась ситуація повторюється не повністю однаково, людина має змогу застосувати для її вирішення знання за аналогією – відповідно до досвіду проживання схожої ситуації. Досвід проживання війни є унікальним, бо війна це таке явище, із яким хтось за все своє життя міг взагалі не стикатися. А отож, немає взагалі ніякого досвіду та шаблонів дій у ситуаціях невизначеності, спричинених війною. Також різниться ступінь небезпечності невизначених ситуацій мирного та воєнного часу. Під час війни під прямою загрозою опиняються найвищі соціальні цінності – життя людини, її здоровʼя, честь та гідність.