Процесуальні аспекти кримінально-правової кваліфікації за ст. 209 КК України

Abstract

Стаття присвячена процесуальним аспектам правової кваліфікації кримінальних проваджень за ст. 209 КК України, які пов’язані, перш за все, зі змістом самої норми. Чинна редакція статті 209 КК будь-яких вимог до предикату не висуває, що і зумовило зміни у практиці її застосування, яка сьогодні йде по шляху допустимості паралельного доведення: 1) одержання майна злочинним шляхом; 2) вчинення дій з таким майном, перелік яких вказаний у ст. 209 КК і охоплює майже всі дії, які в принципі можуть бути вчинені з майном. На етапі досудового розслідування і до повідомлення про підозру правильність правової кваліфікації за ст. 209 КК не є предметом судового контролю, а отже монополія на прийняття процесуальних рішень, які стосуються уточнення та/чи зміни правової кваліфікації належить виключно органу досудового розслідування і прокурору. Водночас слід вважати неналежною практику попередньої правової кваліфікації та реєстрації проваджень за ст. 209 КК за відсутності обставин, що можуть свідчити про одержання майна злочинним шляхом, за винятком випадків, коли реєстрація здійснюється на підставі ухвали слідчого судді в порядку ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК. На етапі повідомлення про підозру правильність правової кваліфікації є предметом судового контролю у зв’язку з чим уточнення правових підстав, достатніх для ініціювання та здійснення кримінального переслідування особи за ст. 209 КК є актуальним. Такими правовими підставами правильно вважати фактичні обставини, які свідчать про: 1) одержання майна злочинним шляхом; 2) вчинення певних дій/ дії з таким майном: набуття, володіння, використання, розпорядження, здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження; 3) обізнаність особи у правовій природі такого майна. Перевірка наявності вказаних підстав на етапі досудового розслідування здійснюється в межах перевірки обґрунтованості підозри.