Правозахисна діяльність Іллі Шрага

Abstract

У статті досліджується правозахисна діяльність відомого українського адвоката, громадського і суспільно-політичного діяча Іллі Шрага. На основі наукової літератури і джерельних матеріалів розкриваються чинники, що вплинули на становлення Іллі Шрага як адвоката. Простежується фахова діяльність правника в контексті суспільнополітичних процесів на українських землях в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Зазначається, що адвокат постійно надавав професійну допомогу населенню незалежно від його соціального стану, прагнучи максимально відстояти права людини в умовах панування імперського режиму. Як фаховий юрист він досліджував правовий статус українського населення й українських земель. Відзначається, що І. Шраг у межах професійної діяльності повсякчас боровся за автономію українських земель і розширення прав українського народу. Високий рівень юридичної підготовки та значний практичний досвід діяча стали основоположними у процесі боротьби за самостійність Української держави та власне самовизначення. Відмічається, що І. Шраг постійно відстоював інтереси рідної мови. Він наголошував, що в українських населених пунктах суд повинен відбуватися українською мовою, і в будь-якому випадку українець не повинен страждати від її вживання в державних установах. До таких особистостей належить відомий адвокат Ілля Шраг, чия правозахисна діяльність відіграла помітну роль у забезпеченні прав і свобод українського населення у складі Російської імперії. Адвокат указав на забезпечення прав людини і на використання рідної мови у повсякденному житті як на побутовому, так і офіційному рівнях. Відзначається, що знання, досвід і талант відомого адвоката використовувались не лише для отримання доходів, але для організації діяльності, яка не могла принести ні прибутку, ні слави, проте відповіла кодексу професійної честі чи стала корисною рідному народу. Потрібно зауважити, що українську мову І. Шраг вважав істинним атрибутом народності, так як саме у мові простежується історія самого народу. Саме у цьому ракурсі він вбачав конструкцію національного руху, оскільки серед інших рис національності мова займає першорядну роль.