Феномен категорії «мораль» в ретроспективі когнітивно-антропологічного аналізу

Abstract

У статті досліджується концепція «предикат морального закону» в контексті доктрини прав людини. Особлива увага приділена поняттю моралі в якості етично-правової категорії. Встановлено, що трансформація моралі відбувається протягом всієї історії людства, адже на кожному етапі розвитку людства наступає певне переосмислення моральних цінностей. Проведено аналіз впливу моральних принципів на правову систему. Основна теза статті полягає в тому, що сучасне правове суспільство не має єдиного розуміння моралі, а законодавство часто стикається з проблемою узгодження моральних імперативів із правовими нормами. Розглянуто сучасні виклики, пов’язані з трансформацією моральних цінностей під впливом новітніх технологій. З одного боку, спостерігається тенденція до розширення прав людини, а з іншого – виникає ризик викривлення моральних постулатів, які були вироблені протягом історії людства. Доведено, що предикат морального закону є ключовим критерієм оцінки законодавчих норм, оскільки будь-який закон має ґрунтуватися на принципах справедливості та гуманізму. Окрему увагу приділено аналізу рішень Європейського суду з прав людини, який у своїй практиці керується моральними імперативами. Серед основних предикатів морального закону розглядаються заборони вбивства, тортур, рабства, дискримінації, примусової праці, порушення приватного життя та свободи переконань. Обґрунтовано, що моральні засади виступають фундаментом правової держави, а їхнє ігнорування може призвести до втрати легітимності правових норм. Наукова новизна статті полягає у введенні концепції предиката морального закону як обов’язкової складової правової доктрини. У статті використано філософські та юридичні підходи, зокрема аналізуються ідеї стародавніх мислителів та сучасних дослідників прав людини. Робиться висновок, що мораль є інтегральною частиною права, а будь-які правові суперечності повинні вирішуватися через моральні категорії.