Психологічні стратегії внутрішньої стабілізації українців в умовах щоденного стресу війни

Abstract

У статті наголошується на тому, що професійна реалізація рятувальників ДСНС, працівників Національної поліції України та СБУ, а також інших фахівців, діяльність яких часто пов’язана із загрозою для власного життя та здоров’я, безпосередньо залежить від їхньої готовності приймати ризиковані рішення. Для досягнення цілей статті розглянуто ключові поняття “ризик”, “готовність до ризику”, “професійна реалізація”. Зазначається, що ризик може бути повʼязаним із професійною діяльністю, необхідністю прийняття рішення, бажанням зберегти чи отримати певне благо, зокрема, позитивні емоції. Але, в будь-якому з цих випадків, ризикувати - означає діяти в умовах недостатньої інформованості, невпевненості в позитивному результаті своєї діяльності, усвідомлення можливості втрат внаслідок прийнятого рішення. Також у статті викладено результати емпіричного дослідження звʼязку готовності до ризику працівників ДСНС з їх професійною реалізацією. Вказане дослідження здійснювалося за допомогою: авторської анкети, яка дала можливість зібрати соціально-демографічні дані респондентів; методики “Діагностика ступеня готовності до ризику” (Г. Шуберт), що призначена для оцінки індивідуального рівня готовності до ризику, зокрема, в умовах фізичної небезпеки або невизначеності (у дослідженні застосовувалась для вивчення схильності працівників ДСНС до ризикованої поведінки як елементу професійної діяльності); та методики “Тип та рівень професійної самореалізації” (К. Гаврилова), мета застосування якої - визначення типу та рівня професійної самореалізації суб’єкта професійної діяльності, не залежно від його віку, предметного виду діяльності, стажу, освіти. Для виявлення основних тенденцій та закономірностей, а також узагальнення й опису результатів емпіричного дослідження були використані методи математичної обробки даних: описової статистики та непараметричної статистики (критерій Шапіро-Вілка, кореляційний аналіз за методом Спірмена та Пірсона).