Індивідуалізація людини в умовах інформаційного суспільства

Abstract

У статті йдеться про індивідуалізацію фізичних осіб на більш розширеній основі. Автор виходить з того, що в умовах інформаційного суспільства поступово звужується можливість анонімної участі у цивільних правовідносинах. Він презентує розроблену ним систему засобів індивідуалізації людини та сформований концепт їх відображення в оновленому Цивільному кодексі України. Автор такі засоби індивідуалізації поділив на біометричні, вікові, побутові, психолого-характеризуючі, територіальні, формальні, соціальні, особисті, професійні, медичні, юридичні, публічні, комунікаційні, майнові, корпоративні, фахові, ділові, релігійні й інші. Наразі вони завдяки ІТ-праву інтегруються, та при рекодифікації цивільного законодавства є потреба змінити підхід до них і забезпечити право на отримання інформації про людину взагалі та можливого учасника правовідносин зокрема. Вказано, що індивідуалізуючі ознаки можуть бути постійні або змінювані (місце проживання), а також прямі та опосередковані. За походженням вони є легальними і передбачені актами чинного законодавства та приватними – обрані самими особами або присвоєні іншими приватними особами. Введена конструкція інтегрованих засобів індивідуалізації на основі чіпів, які міститимуть усі чи більшість засобів індивідуалізації людини, що необхідні їй для здійснення належних прав і виконання юридичних обов’язків. Це слугує повноті набуття інформації про людину та безпеці вступу з нею у правовідносини. Сформовано цілісний концепт персоналізації учасників правовідносин як міжгалузевий, що придатний для використання у приватному й публічному праві та слугуватиме безпеці участі в них і підвищенню відповідальності осіб при здійсненні своїх суб’єктивних прав та юридичних обов’язків. Запропоновані пропозиції і висновки можуть бути використані для вдосконалення індивідуалізації фізичних осіб як учасників цивільних та інших правовідносин. Запропоновано в оновленому ЦК України виділити спеціальний параграф, що присвячений індивідуалізації й охопив би норми дефініції, розкриття змісту окремих засобів індивідуалізації, випадки та порядок їх використання, захист у разі порушення прав на такі засоби