Ілля Шраг і товариство "Просвіта" у Чернігові

Abstract

У статті відображається участь визначного українського правника та суспільно-політичного діяча Іллі Шрага у чернігівському товаристві «Просвіта» з розкриттям його ролі у її створенні та забезпеченні організаційно-правових основ функціонування організації. Стверджується, що на початку XX століття І. Шраг концентрується на розбудові просвітницького руху на території українських земель. З цією метою він стає одним із фундаторів товариства «Просвіта» у Чернігові, забезпечуючи тісну співпрацю товариства із представниками різних верств українського суспільства. Зазначається, що в діяльності місцевого товариства діяч пропонував використовувати відповідний досвід товариства «Просвіта» у Львові, яке мало значний потенціал культурно-просвітницької та національно-патріотичної діяльності на західноукраїнських землях. Наголошується, що «Просвіта» у Чернігові відігравала значну роль у популяризації ідей українського національного самовизначення серед місцевого населення та усвідомленні його місії щодо розбудови української державності. Відзначається постійне втручання у діяльність організації з боку місцевої влади, яка прагнула максимально обмежити функціонування «Просвіти». Влада безпідставно інкримінувала товариству відсутність масових культурно-просвітницьких заходів, звинувачувала у поширенні незаконної літератури та надмірному впливі на місцеве населення, хоча належних доказів з боку офіційних владних інституцій надано так і не було. Зауважується, що не дивлячись на численні заборони влади та бюрократію, членам товариства все ж вдалося реалізувати значну частину намічених планів на практиці. Ілля Шраг разом з однодумцями налагодив ефективну діяльність серед громадськості в частині піднесення національної свідомості та самоідентифікації українського народу. Завдяки масовим публічним заходам, на які регулярно запрошувались провідні діячі того часу, вдалося підняти українське питання на якісно новий рівень і вкотре актуалізувати потребу в розбудові власної державності із забезпеченням місцевих звичаїв, традицій та рідної мови.