Щодо перспектив правового регулювання платформної зайнятості з метою приведення у відповідність законодавства України з ACQUIS ЄС.

Abstract

У статті досліджуються питання регулювання платформної зайнятості як формі нестандартної зайнятості. Зосереджено увагу на основних ознаках платформної зайнятості та її основних ризиках, визначено базові аспекти її здійснення. Проаналізовано доцільність сприяння заходів державної політики у сфері праці та зайнятості забезпеченню соціально-трудових прав працівників з урахуванням того, що у платформній зайнятості характерним є поєднання трудо- та цивільно-правових засад. Визначено необхідність поширення норм трудового законодавства не лише на основі дихотомічного поділу працівників (workers) на найманих працівників («employees») та самозайнятих («self-employed workers»), а з урахуванням застосування так званого «цільового підходу», за яким враховується досягнення кінцевої мети трудового права. Досліджено перспективні напрями та вектори розвитку правового регулювання праці суб’єктів платформної зайнятості. Акцентовано увагу на необхідності розробки нормативної та регуляторної рамки, яка має передбачати не лише імплементацію актів права Європейського Союзу у національне галузеве законодавство, врахування міжнародних трудових стандартів, але і необхідність його застосування усіма суб’єктами та дієві механізми притягнення до відповідальності. Запропоновано при визначенні правового регулювання платформної зайнятості враховувати досвід іноземних країн, застосовувати комплексний перегляд існуючих норм трудового законодавства, що сприятиме вирішенню системних проблем, а також забезпечувати здійснення скоординованих зусиль для усунення всіх факторів, що сприяють незахищеності працівників.