Режими господарювання: проблеми реалізації публічних та приватних інтересів в Україні

Abstract

У статті досліджуються сучасні проблеми реалізації публічних та приватних інтересів в Україні, які виникають у процесі управління економічними ресурсами та регулювання господарської діяльності. Аналізується складний і неоднозначний процес взаємодії між державними інтересами, потребами бізнесу та інтересами суспільства, особливо в умовах перехідної економіки. Основною метою є визначення ефективних стратегій та оптимальних режимів господарювання, які могли б забезпечити баланс інтересів держави, приватного сектору та громадськості, а також сприяти інтеграції цих інтересів у загальну економічну політику країни. Актуальність цієї теми зростає у зв’язку зі збільшенням ролі приватного сектору в українській економіці та необхідністю створення нових форм державного управління економікою, які б були орієнтовані на сталий розвиток та соціальну справедливість. Сьогодні в Україні спостерігається необхідність ефективного використання економічних ресурсів, модернізації інфраструктури та залучення іноземних інвестицій, що вимагає чіткого регулювання взаємодії між публічними та приватними інтересами. У процесі дослідження було проведено комплексний аналіз сучасних механізмів реалізації публічних та приватних інтересів в українській економіці. Основні підходи включають державно-приватне партнерство (ДПП) та приватизацію державного майна. Аналіз показує необхідність покращення умов для ДПП, усунення бюрократичних перешкод, створення прозорих тендерів та забезпечення ефективного використання державного майна. Важливо враховувати досвід європейських країн у цьому аспекті для інтеграції більш ефективних та справедливих практик. Приватизація також потребує вдосконалення через створення чіткої та прозорої нормативно-правової бази, яка б забезпечувала рівний доступ до приватизації для всіх учасників ринку та мінімізувала ризики корупції. Це включає удосконалення аукціонних процедур, контроль за аукціонними торгами та незалежний аудит приватизаційних процесів. У ході дослідження було виявлено такі виклики: непрозорість у процесах управління державними ресурсами, проблеми корупції та непрозорі тендери роблять процеси управління ненадійними, що негативно впливає на ефективність використання цих ресурсів. Нерівномірний розподіл економічних ресурсів серед приватного та державного сектору створює дисбаланс у конкуренції та ускладнює розвиток середнього бізнесу. Недосконалість законодавчої бази призводить до правових суперечностей у господарському середовищі. Окремо розглянуто роль громадянського суспільства у забезпеченні прозорості та підзвітності в господарських процесах. Неправильне регулювання та відсутність незалежного громадського контролю роблять неможливим ефективне функціонування ринку та державного управління. Громадські організації та незалежні медіа можуть стати важливими союзниками у боротьбі з корупцією та у підвищенні рівня прозорості у процесах управління. Враховуючи досвід європейських країн та виявлені проблеми, пропонуються наступні рекомендації: розвиток системи незалежного аудиту для забезпечення прозорості приватизацій та ДПП, реформування законодавчої бази для адаптації її до європейських стандартів та усунення правових суперечностей, посилення громадського контролю, підтримка громадських ініціатив та створення незалежних платформ для моніторингу процесів управління державними ресурсами. Результати дослідження показують, що інтеграція ефективних механізмів державно-приватного партнерства та систем громадського контролю може стати основою для гармонізації інтересів держави, бізнесу та суспільства. Такі підходи сприяють сталому розвитку української економіки, покращують інвестиційний клімат та забезпечують соціальну справедливість. Дослідження має стратегічне значення для розробки державної політики, спрямованої на створення справедливих та ефективних умов для економічного зростання та стабільності.