Publication: Населення та умови для рільництва Української Далекосхідної Республіки
Loading...
Date
item.page.orcid
item.page.doi
item.page.thesis.degree.name
item.page.thesis.degree.level
item.page.thesis.degree.discipline
item.page.thesis.degree.department
item.page.thesis.degree.grantor
item.page.thesis.degree.advisor
item.page.thesis.degree.committeeMember
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Державний ВНЗ «Ужгородський національний університет».
Abstract
У статті досліджуються умови для рільництва та переселення українського населення до Української Далекосхідної Республіки (Амурського та Усурійсько-Приморського краю).
Доведено, що у 1917 році населення Зеленого Клину становило майже 880 тисяч осіб (населення Приморщини складало близько 540 тисяч осіб, а Амурщини – близько 337 тисяч осіб). За переписом, проведеним 1918 року українськими організаціями, українців нараховувалося тоді 437 тисяч осіб. Клімат Амурського краю представляв комбінування гарячого та дощового літа із холодною та малосніжною зимою, а клімат Усурійсько-Приморського краю був суворішим від тих європейських країн, що находяться на таких самих широтах. Одним із головних занять Амурського краю було хліборобство, яким переважно займалися селяни-переселенці (більшість – українці, козаки – меншою мірою). Не дивлячись на більші земельні простори у козаків, оброблення ріллі здійснювалося на половину менше, ніж у селян. З сільськогосподарських рослин тут розводили: пшеницю, овес, озиме жито, картоплю, гречку, ячмінь, просо та кукурудзу. Першими переселенцями Усурійсько-Приморського краю були забайкальські козаки та селяни, які й почали вже займатися хліборобством на європейський зразок. Рільництво було одним
із головних занять населення Усурійсько-Приморського краю. 3 рільничих культур у краю розводили майже виключно ярові збіжжя, хоч у деяких місцях розводили озиме жито. До цих ярових збіжжевих рослин належали: пшениця, овес, жито, ячмінь, гречка, просо, кукурудза, горох, лен, картопля, кавун, капуста, баклажан та деінде й цукровий буряк. Констатується, що Усурійсько-Приморський край (переважно південна частина – Усурійщина) був сприятливіший для рільництва (хліборобських культур), аніж Амурський край. Цьому сприяв якісний
ґрунт-чорнозем, який місцями доходив до двох метрів глибини та містив у собі багато перегною. Відповідно Усурійський чорнозем набагато кращий за якістю від Амурського, адже в деяких місцях його можна прирівняти до українського у Європі
Description
Keywords
населення, землеробство, хліборобство, рільництво, клімат
Citation
Гуменюк В.В. Населення та умови для рільництва Української Далекосхідної Республіки / В. В. Гуменюк // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. - 2022. - № 72(1). - С. 36-44.
