Mediation in international law
Вантажиться...
Дата
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
NGO European Scientific Platform
Анотація
This article analyses mediation in international law and focuses on the advantages of this legal institution. The author also defines the concept of "mediation" and identifies its types. Special attention is given to the issue of mediation in international law and in the practice of international law enforcement.
The author suggests that the concept of mediation should be understood as a method of out-of court settlement of a conflict (dispute) arising between the conflicting parties using all permissible legal instruments to find a compromise to resolve the subject matter of an international dispute between the parties thereto.
The author determines that the types of mediation include: power (imperative) and consultative (conciliatory) - depending on the nature; domestic and international - depending on the scope; non-resident entities, legal entities, states - depending on the parties involved in the dispute; individual, politician, state - depending on the status of the mediator; individual and collective -depending on the number of mediators involved in the settlement of an international dispute.
У даній статті проаналізовано медіацію в міжнародному праві, а також, сконцентровано увагу на перевагах цього правничого інституту. Також, було визначено поняття «медіації» та виділено її види. Особливої уваги було присвячено розкриттю проблеми медіації в міжнародному законодавстві та міжнародній правозастосовній практиці. Запропоновано розуміти під поняттям медіація – метод позасудового урегулювання конфлікту (спору), який виник між конфліктуючими сторонами, застосовуючи всі допустимі юридичні інструменти для знаходження компромісу для вирішення предмету міжнародного спору між його сторонами. Визначено, що до видів медіації віднесено: владна (імперативна) та консультативна (догорівна) – в залежності від характеру; внутрішня та міжнародна – залежить від масштабів; суб’єкти нерезиденти, юридичні особи, держави – в залежності від сторін, які приймають участь у спорі; фізична особа, політичний діяч, держави – залежить від статусу медіатора; одноособові та колективні – в залежності від кількості медіаторів, що задіяні при вирішенні міжнародного спору
У даній статті проаналізовано медіацію в міжнародному праві, а також, сконцентровано увагу на перевагах цього правничого інституту. Також, було визначено поняття «медіації» та виділено її види. Особливої уваги було присвячено розкриттю проблеми медіації в міжнародному законодавстві та міжнародній правозастосовній практиці. Запропоновано розуміти під поняттям медіація – метод позасудового урегулювання конфлікту (спору), який виник між конфліктуючими сторонами, застосовуючи всі допустимі юридичні інструменти для знаходження компромісу для вирішення предмету міжнародного спору між його сторонами. Визначено, що до видів медіації віднесено: владна (імперативна) та консультативна (догорівна) – в залежності від характеру; внутрішня та міжнародна – залежить від масштабів; суб’єкти нерезиденти, юридичні особи, держави – в залежності від сторін, які приймають участь у спорі; фізична особа, політичний діяч, держави – залежить від статусу медіатора; одноособові та колективні – в залежності від кількості медіаторів, що задіяні при вирішенні міжнародного спору
Опис
Ключові слова
Бібліографічний опис
Maryna Y. Y. Mediation in international law /Y.Y. Maryna //Grail of Science with the proceedings of the: III Correspondence International Scientific and Practical Conference open science nowadays: main mission, trends and instruments, path and its development ( November 1 st, 2024).-2024.-№44.-Pp.274-279.-https://doi.org/10.36074/grail-of-science.01.11.2024.032