Переривання кар’єри: поведінковий патерн у структурі професійної мобільності особистості

Abstract

У статті проаналізовано феномен переривання кар’єри як складову професійної і соціальної мобільності людини. Обґрунтовано необхідність зміни традиційних моделей побудови кар’єри в постіндустріальному (трансформаційному, кризовому) суспільстві. Показано, що переривання кар’єри із надзвичайної, переважно вимушеної події перетворилося в звичний спосіб побудови життєвого шляху. Це дієвий та ефективний інструмент реалізації власного біографічного проекту особистості. На основі емпіричних даних описано два важливі поведінкові феномени, що визначають шлях кар’єрного розвитку: патерн переривання та стабільності робочого місця. Сформульовано критерії виявлення професійно-мобільних осіб в організаційному консультуванні. Наведено результати контент-аналізу причин звільнення з роботи, виявлено їх суб’єктивні наслідки. Сформульовано і обґрунтовано припущення, що розвиток кар’єрних криз, окрім інших суб’єктивних та об’єктивних причин, часто детермінується батьківськими кар’єрними сценаріями.