Роль волонтерського руху у формуванні соціального підприємництва для сталого розвитку повоєнної України

Abstract

У статті досліджено роль волонтерського руху у формуванні соціального підприємництва як чинника сталого розвитку повоєнної України. Актуальність теми зумовлена потребою в ефективних інструментах відновлення людського капіталу, посилення соціальної інклюзії та зміцнення довіри до бізнесу в умовах тривалої війни та майбутнього повоєнного відновлення. За умов обмежених ресурсів держави волонтерські ініціативи та соціальні підприємства відіграють важливу роль підтримки вразливих груп населення, зниження соціальних ризиків і зміцнення стійкості громад. Метою дослідження є аналіз того, яким чином волонтерський рух сприяє розвитку соціального підприємництва, посиленню соціальної інклюзії, відтворенню людського капіталу, зміцненню ділової репутації бізнесу та підвищенню рівня соціальної безпеки в контексті повоєнного відновлення України. Методологічну основу становлять загальнонаукові методи аналізу та синтезу, індукції й дедукції, а також методи узагальнення, системного підходу та аналізу вторинних статистичних даних (зокрема World Giving Index і соціологічних опитувань Центру Разумкова), нормативно-правових актів і кейсів українських соціальних підприємств, що започаткувалися на основі волонтерських і громадських ініціатив. Результати дослідження дають підстави охарактеризувати волонтерський рух як каталізатор становлення соціального підприємництва, що акумулює людський і соціальний капітал, сприяє поширенню волонтерства й корпоративної соціальної відповідальності, формуванню довіри суспільства до бізнесу та розширенню можливостей зайнятості для вразливих груп населення. Запропонована багаторівнева модель взаємодії соціального підприємництва з волонтерським рухом, територіальними громадами, органами влади, донорами та бізнес-партнерами дає змогу розглядати соціальні підприємства як важливий елемент інфраструктури соціальної безпеки й інструмент досягнення цілей сталого розвитку. Перспективи подальших досліджень пов’язані з кількісним вимірюванням впливу участі у волонтерській діяльності та соціальному бізнесі на показники соціальної інклюзії, розвиток людського капіталу, економічну стійкість компаній і громад, а також із поглибленим вивченням інституційних механізмів підтримки соціального підприємництва у повоєнний період.