Гендерно-вікова та освітньо-професійна специфіка самоефективності майбутніх фахівців соціальних служб

Abstract

У статті розглянуто гендерно-вікові та освітньо-професійні особливості самоефективності майбутніх фахівців соціальних служб. Представлено результати емпіричного дослідження самоефективності, її видів. Встановлено недостатні рівні діяльнісної, соціальної та загального показника самоефективності майбутніх фахівців соціальних служб. Установлено, що переважна більшість досліджуваних фахівців соціальних служб характеризується середнім і низькими рівнями самоефективності,при цьому соціальна самоефективність має дещо вищі показники ніж діяльнісна, що може бути зумовлено специфікою роботи у сфері соціальної служби. Виявлено гендерно-вікову та освітньо організаційну специфіку розвитку самоефективності майбутніх фахівців соціальних служб та її окремих показників. Наведено дані щодо вищого загального показника самоефективності у досліджуваних, старших за віком. Показано, що гендерні відмінності проявляються за окремими показниками самоефективності, зокрема жінки більше орієнтовані на те, щоби виконувати нормативні приписи щодо їх навчально-професійної діяльності; чоловіків характеризує більше самостійність, ініціативність, здатність до автономії і самоконтролю. Виявлено відмінності в рівнях самоефективності досліджуваних майбутніх фахівців залежно від їх спеціалізації: в соціальних педагогів вищі показники самоефективності ніж у фахівців із соціальної роботи, а також в тих, з них, в яких наявний досвід діяльності у сфері соціальної служби порівняно з тими, у кого такий досвід відсутній. Констатовано недостатній рівень самоефективності майбутніх соціальних фахівців загалом і залежно від їхніх гендерно-вікових й освітньо-професійних характеристик зокрема. Визнано доцільність спеціально організованого психологічного навчання, яке забезпечить розвиток самоефективності в майбутніх фахівців соціальних служб. Окреслено перспективи подальшого дослідження стосовно розроблення та апробацію програми розвитку самоефективності майбутніх фахівців соціальних служб з урахуванням виявлених гендерно-вікових й освітньо-професійних характеристик досліджуваних.