Розвиток юридичної риторики в середні віки та епоху ренесансу

Abstract

Торкаючись ролі або функцій риторики в житті і діяльності юристів, слід зробити застереження, що їх неможливо повністю виділити і описати. Знання риторики, володіння красномовством розширює світогляд, формує методологічну культуру мислення і практичної дії юриста, розвиває почуття впевненості в собі, психологічну стійкість, властивості комунікативності, вміння зрозуміти співрозмовника, знайти з ним точки дотику, розкрити сутність описуваних процесів і явищ, точно їх інтерпретувати, доступно, ясно, чітко, емоційно пояснити слухачам. Найбільш повно і всебічно роль красномовства і, звичайно, риторики проявляється в судових засіданнях. Це обумовлено багатьма факторами і насамперед метою мовлення на суді представників будь-якої зі сторін, що беруть участь в судовому засіданні: державного обвинувачення, захисту, суддів, свідків, експертів. Отже, мова будь-якого, хто виступає в суді, орієнтована в першу чергу на розуміння предмета мовлення усіма, хто бере участь в судовому засіданні. Вона повинна бути зрозуміла тими, до кого вона звернена, і тими, хто буде приймати рішення по конкретній справі, що розглядається. Кожне слово виступає в судовому засіданні юриста має бути зрозуміло слухачами зовсім так, як розуміє його сам виступаючий. Більш того, мова юриста повинна ясно, чітко і однозначно відобразити подію, явище, процес з виділенням сутнісних ознак предмета мовлення. Буває, що оратор чомусь вважає за потрібне висловитися невизначено з того чи іншого факту дійсності. Однак ясність складу необхідна в цьому випадку не менше нiж, ніж у будь-якому іншому, щоб зберегти саме ту ступінь освітлення предмета, яка потрібна оратора. В іншому випадку слухачі, які представляють собою не тільки склад судового засідання, а й присутніх журналістів і просто зацікавлених людей, можуть трактувати події, явища, процеси зовсім не так, як хотів би того виступаючий. Але для розуміння значення судової риторики в юриспруденції неможливе без з`ясування її розвитку і становлення, що і намагається здійснити автор в даній публікації. Розглянуто розвиток релігійності єзуїтичного типу і поширення схоластики юридичної риторики у Середні віки; досліджено різницю між риторикою, що формується у Середні віки, і риторикою класичного періоду; проаналізовано красномовство слов’ян як наслідувачів класичної античної риторики і західноєвропейської думки пізнього Середньовіччя; розглянуто перетворення, які сталися у світогляді індивідуумів часів Відродження, відновлення судової і парламентської риторики та поява торгового красномовства; широке розповсюдження гострої епістолярної полеміки, розквіт письмової риторики епохи Відродження. Досліджено особливості розвитку юридичної риторики епохи Відродження.