Сучасна стратегія протидії агресії та захисту основоположних прав людини в умовах воєнного стану: питання теорії і практики

Abstract

Дослідження охоплює теоретичні підходи до обмеження прав людини в умовах надзвичайних ситуацій, а також практичні механізми забезпечення балансу між забезпеченням національної безпеки та дотриманням міжнародних стандартів прав людини. Особливу увагу приділено визначенню меж обмежень прав людини в умовах воєнного стану, зокрема свободи пересування, права на мирні зібрання, свободи вираження думок та інших фундаментальних прав. Стаття акцентує увагу на важливості дотримання принципів пропорційності та необхідності гарантованого захисту від порушень прав, які не можуть бути обмежені навіть у надзвичайних умовах, таких як право на життя та заборона катувань. Досліджуються практичні проблеми захисту прав людини в умовах активних бойових дій, зокрема труднощі у забезпеченні прав внутрішньо переміщених осіб, доступу до правосуддя та гуманітарної допомоги. Визначено важливість ефективної співпраці між державними органами та правозахисними інституціями, зокрема Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. Окремо вивчаються виклики, пов’язані з інформаційною безпекою та боротьбою з пропагандою держави-агресора, що часто маніпулює питаннями прав людини для дискредитації України на міжнародній арені. Стаття пропонує рекомендації щодо вдосконалення правозахисних механізмів, розвитку національних інститутів прав людини, покращення доступу до правової допомоги та забезпечення прозорості в комунікації з громадянами. Таким чином, стаття надає комплексне розуміння стратегій протидії агресії та забезпечення прав людини в умовах воєнного стану, зокрема в Україні, і пропонує практичні рекомендації для підвищення ефективності правозахисної діяльності та інтеграції міжнародних стандартів прав людини в національну практику.