Особливості та правові аспекти надання факторингових послуг на небанківському фінансовому ринку України

Abstract

Стаття досліджує особливості та правові аспекти надання факторингових послуг на небанківському фінансовому ринку України, акцентуючи увагу на відмінностях від міжнародної практики. Традиційний факторинг підтримує торгові операції через відстрочку платежів, проте в Україні він здебільшого зосереджений на купівлі проблемних кредитів із подальшим стягненням або реалізацією заставного майна. Така модель виникла внаслідок фінансових криз 2008 та 2014 років, коли банки змушені були продавати проблемні активи зі значними знижками, часто через аукціони, через систему Prozorro. Продажі. Це призвело до того, що факторинг в Україні фактично став інструментом управління проблемними боргами та заставним майном, а не підтримкою торгових операцій. У статті також вказуються правові недоліки українського факторингу, зокрема відсутність захисту прав учасників ринку порівняно з міжнародними стандартами. Законодавство дозволяє небанківським фінансовим компаніям купувати проблемні кредити та права вимоги на заставу, що надає їм значні можливості щодо стягнення боргу. Такий підхід є прибутковим, оскільки активи часто купуються за 10-30% від номіналу та реструктуризуються для часткового відшкодування. Однак український факторинговий ринок стикається з викликами: існують прогалини в регулюванні, що можуть призводити до зловживань кредиторськими правами, а також недостатній захист прав боржників. У відповідь Національний банк України пропонує реформувати систему, розділивши класичний факторинг для торговельних операцій та небанківські фінансові послуги для стягнення споживчої заборгованості, що може підвищити прозорість та довіру до ринку