Право на інформацію та телемарафон «Єдині новини»: специфіка співіснування в умовах воєнного стану

Abstract

Однією з особливостей воєнного стану в Україні є запровадження та функціонування інструменту української влади для інформування широкої аудиторії - телемарафону «Єдині новини». Зазначена платформа являє собою, по суті, узгоджені дії в висвітленні фактів, поданні їх в єдиному форматі, з єдиним підтекстом, з єдиною оцінкою. Ретроспективно оцінюючи вплив зазначеного владного інструменту, можна констатувати, що він здебільшого, негативно вплинув на демократичні процеси і негативно оцінюється міжнародними інституціями, які здійснюють моніторинг свободи слова. Аналіз законодавства інших країн, що регулює воєнні стани дає підстави для висновку, що запровадження таких владних платформ не є обов’язковим для країн, які перебувають у військовому конфлікті, а, скоріше, є винятковим заходом, який має на меті, в основному – здійснення контролю подання інформації, що, очевидно, обмежує права і свободи і який застосовується Україною. Монополізацію каналів та узгодженість у поданні/висвітленні інформації, очевидно, можна вважати проявом цензури, що дозволяє розглядати діяльність телемарафону «Єдині новини» в кореляції зі свободою слова, свободою мас-медіа, а також правом на доступ до інформації. Зміни до законодавства під час особливих періодів, як правило, мають безсистемний характер та характеризуються домінуванням гіпертрофованого публічного інтересу в тому числі в сфері реалізації права на інформацію. Ситуація ускладнюється тим, що допустимих меж чи механізмів контролю домінування публічного інтересу під час воєнного стану немає, що провокує зловживання в цій сфері. Таким чином виникає питання чи може держава роблячи відступ від зобов’язань, втручатися в сферу свободи вираження поглядів шляхом монополізації інформаційного простору? Чи є такі заходи допустимими та правомірними навіть в умовах воєнного стану. У статті аналізується оцінки діяльності телемарафону, обгрунтовується наявність зв’язку між правом на отримання інформації та правом на свободу вираження поглядів.