University governance. Entrance for higher education reform

Abstract

The University governance considered as one among the modern management methods that used by universities for reform of higher education. The latter aims to improve the quality of its services , where interests has increased in adopting university governance after the evolution of the adopted educational systems and the development in International University Rankings criteria. The problem of the quality of education is rightly associated with the development of the information society, in which the advanced development of public intelligence and the education system are becoming a decisive factor in the progress of mankind. Under these conditions, information acquires the greatest value and is a strategic product of states. Realizing the importance of having a quality education, most countries around the world declare this problem a national priority and a prerequisite for their own national security. Education and science, influencing all forms of organization of the macrosocial system without exception, all its structural elements, is a universal factor in the modernization of the country, its technological, military, environmental and axiological security. It is no coincidence that indicators of education and research and innovation policy in international practice have long been introduced into the system of national security parameters. The quality of education is a multidimensional model of social norms and requirements for the individual, the educationa environment in which it develops, and the education system that implements them at all stages of human learning. The quality of education is assessed, first, as a social ideal of human education; secondly, as a result of her educational activities; and thirdly, as a criterion for the effectiveness of the educational system.This paper aims at presenting the theoretical framework of the university governance, highlighting some experiences of countries as being the first who applied this method. Also, it refers to the total of obstacles that faced universities when applying the governance, as well as the ways to activate this method in future. The study recommended that there is no single model of governance that is valid for all universities, and that is why every university must choose the most appropriate model for it while creating the appropriate environment for it, to ensure its effectiveness in achieving the assigned goalsУправління університетом розглядається як один із сучасних методів управління, що використовується університетами для реформування вищої освіти. Останній має на меті покращити якість своїх послуг, де зацікавленість у прийнятті університетського управління зросла після еволюції прийнятих освітніх систем та розробки критеріїв міжнародного рейтингу університетів. Проблему якості освіти справедливо пов‘язують з розвитком інформаційного суспільства, в якому випереджальний розвиток суспільного інтелекту та системи освіти стають вирішальним чинником поступу людства. Інформація за цих умов набуває найбільшої цінності та є стратегічним продуктом держав. Усвідомлюючи важливість володіння якісною освітою, більшість країн світу оголошує цю проблему національним пріоритетом і передумовою власної національної безпеки. Освіта і наука, впливаючи на всі без винятку форми організації макросоціальної системи, на всі її структурні елементи, є універсальним фактором модернізації країни, її технологічної, військової, екологічної йаксіологічної безпеки. Не випадково показники освітньої та науково-інноваційної політики в міжнародній практиці вже давно введені в систему параметрів національної безпеки. Якість освіти –це багатовимірна модель соціальних норм і вимог до особистості, освітнього середовища, в якому відбувається її розвиток, та системи освіти, яка реалізує їх на всіх етапах навчання людини. Якість освіти оцінюється, по-перше, як суспільний ідеал освіченості людини; по-друге, як результат її навчальної діяльності; і по-третє, як критерій ефективності функціонування освітньої системи. Ця робота має на меті представити теоретичні основи управління університетом, висвітливши деякі враження країн, які першими застосували цей метод. Також йдеться про загальну кількість перешкод, з якими стикаються університети при застосуванні управління, а також про шляхи активізації цього методу в майбутньому. Дослідження рекомендувало не існувати єдиної моделі управління, яка була б дійсною для всіх університетів, і саме тому кожен університет повинен вибрати найбільш підходящу для нього модель, одночасно створюючи для неї відповідне середовище, щоб забезпечити свою ефективність у досягненні поставлених цілей