Економічна безпека держави: вплив фундаментальних факторів та пріоритети розвитку

Abstract

Рейтинг Глобальної конкурентоспроможності України та його субіндекси в 2017 -2018 р.р. свідчать про кризовий стан економіки і порушення умов економічної безпеки. Невирішеним є питання обґрунтування та аналізу системи фундаментальних факторів впливу на стан економічної безпеки. Дослідження проблем економічної безпеки здійснюється з порушенням принципу системності, ігноруванням наукової доктрини загальної числової Гармонії Світобуду і має наслідком неврахування загальних математичних констант, «самопланування» макроекономічних диспропорцій та погроз стану економічної безпеки. При розробці економічної політики та стратегій економічного розвитку, забезпечення економічної безпеки держави слід диференціювати що має бути незмінним але може коректуватись (інваріанти), а що слід змінювати для забезпечення дотримання принципу гармонії (варіації). Актуальним є впровадження в практику системи індикаторів економічної безпеки, що створює методологічні та методичні основи для виміру, оцінки стану, ефективності забезпечення і розвитку умов економічної безпеки. Система індикаторів має бути доповнена наступними: рівень екологічної безпеки; рівень продовольчої безпеки; рівень співвідношення обсягу приватної власності до обсягу державної власності у загальному обсязі власності; рівень мультиплікатору доданої вартості експортної продукції, енергетична рентабельність виробництва; вік та рівень зносу основних засобів; рівень бюджетної безпеки (у розрізі двох складових: рівень ефективності збору податків податковими органами та рівень ефективності збору надходжень з боку органів митного контролю); рівень гармонізації інтересів громадян (у розрізі двох складових: рівень співвідношення реальних надходжень різних соціальних груп у суспільстві та рівень концентрації власності по соціальних групах); рівень епідеміологічної безпеки (у розрізі двох складових: рівень захворювання на СНІД\ВІЛ та рівень захворювання на туберкульоз. Обидві складові обумовлені їх масштабом в Україні та негативно впливають на рівень демографічної безпеки, забезпечення трудовими ресурсами, витрати бюджету на охорону здоров’я населення). Обмеженість використання системного підходу при вивченні питань економічної безпеки і фундаментальних факторів вимагає впровадження трансдисціплінарного підходу в дослідженнях. Математичним орієнтиром має бути відповідність константам рекурентного ряду пропорційного розподілу. Доцільним є використання економічної фізики як науки, що формує нову теоретичну та методологічну базу сучасної економічної теорії.