Фінансово-інвестиційне проєктування: методологічні підходи

Abstract

В сучасних умовах одним із найбільш перспективних методів фінансового забезпечення складних інвестиційних проектів є фінансово-інвестиційне проектування. В більшості наукових робіт розглядаються питання проектного фінансування, інвестування інвестиційних проектів, підготовку бізнес-планів інвестиційних проектів більш-менш відокремлено, хоча і поєднують в собі багато спільних питань, а саме: залучення коштів для крупномасштабних проєктів; участь банків у проектному фінансуванні, при якому банки самостійно займаються розробленням інвестиційного проекту або забезпечують клієнтам професійне консультування. У найбільш загальному трактуванні фінансово-інвестиційне проєктування є формою реалізації фінансово-кредитних стосунків учасників з приводу організації і здійснення фінансування інвестиційного проекту з використанням різноманітних фінансових інструментів за умови, що джерелами погашення заборгованості є грошові потоки, що генеруються проектом, а забезпеченням боргу–активи учасників фінансування. Об'єктом фінансово-інвестиційне проєктування є проекти сектору соціальної і виробничої інфраструктури, яка характеризується значною капіталомісткістю, низькою комерційною ефективністю, але має стратегічне значення для економіки країни, особливо в сучасних умовах повоєнної відбудови економіки. В представленій статті розглядаються питання особливостей фінансово-проектного фінансування; ролі, завдань та інтересів потенційних учасників проєкту, формування команди проєкту. Особливе місце займає розгляд чинників, які роблять обмеженим використання систем фінансово-інвестиційного проєктування в Україні. А також огляд деяких законодавчих актів, які прийняті з метою стимулювання залучення в економіку України стратегічних інвесторів та зростання конкурентоспроможності економіки через запровадження державної підтримки великих інвестиційних проектів