Методологія наукового оцінювання добробуту населення: структурний аналіз макроекономічних індикаторів

Abstract

У статті досліджено методологічні підходи до оцінки добробуту населення. Розглянуто три теоретичні підходи, що мають істотний влив на добробут людей. Економічний підхід фокусується на фінансових показниках, таких як доходи та споживання. Соціальний підхід аналізує доступ до освіти, охорони здоров’я та соціальних послуг. Мультидисциплінарний підхід поєднує різні аспекти життя. За допомогою абстрактно-логічного методу розкрито сутність концептуальних методологічних підходів, за допомогою яких можна вимірювати якість життя населення. Доведено твердження про те, що розглянуті підходи мають як очевидні відмінності, так і певні схожі характеристики. У зв’язку з цим встановлено, що методологічні підходи до оцінки добробуту населення включають використання об’єктивних показників та суб’єктивних оцінок. Метою статті є аналіз основних методологічних підходів до оцінки добробуту населення, визначення їхніх переваг та недоліків, а також оцінка сучасних викликів, що впливають на рівень добробуту. Проаналізовано макроекономічні індикатори для оцінки потенційного впливу запропонованих заходів на економіку України. Встановлено, що заходи зі стимулювання зростання економіки та зайнятості ведуть до зниження безробіття, притоку інвестицій і підвищення середніх доходів населення України. З використанням методу прогнозної оцінки встановлено, що за умови ефективної реалізації політики контролю за інфляцією можна стабілізувати купівельну спроможність населення та знизити рівень бідності, що позитивно вплине на соціальну складову запропонованих заходів. Теоретичні та практичні результати дослідження дали змогу сформулювати рекомендації щодо перспектив вдосконалення методологічних основ оцінки добробуту населення, пов’язані з покращенням оцінки шляхом інтеграції суб’єктивних показників і розширенням екологічних індикаторів. Отримано результати, які підкреслюють важливість процесу наукового оцінювання добробуту населення як важливої передумови для стабільності та економічного розвитку країни.