Злочинний обіг активів у фокусі кримінологічного аналізу

Abstract

ід злочинним обігом активів пропонуємо розуміти оборотний ресурсний потенціал злочинності – систему суспільно небезпечних напрямів і форм руху грошових коштів, майна та інших активів, предметні контури якого складають кримінальні практики, пов’язані з фінансуванням злочинної діяльності, легалізацією її результатів та/або використанням активів, що спричиняє шкоду охоронюваним законом про кримінальну від- повідальність соціальним благам. Злочинний обіг активів складає фундамент як загальнокримінальної організо- ваної, так і економічної, політичної злочинності. Виділено три сегменти відповідних кримінальних практик, що складають предметну рамку феномену злочинного обігу активів: практики фінансування іншої злочинної діяльності, а саме – ст. ст. 110-2, 111-2, 258-5, 260, 176, 437, 447 КК України; фінансово-кримінальні практики: корупційна злочинність (ч. 2–4 ст. 191, ст. 364, 364-1, 368–369 КК України); політична корупція в частині порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації чи агітації референдуму (ст. 159-1 КК України); контрабанда (ст. ст. 201, 201-1, 201-3, 201-4 КК України); легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 КК України), а також умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло- чинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (ст. 209-1 КК України). Як кримінологічний феномен кримінальний обіг активів виявляє себе у єдності трьох груп злочинної діяльності: а) тієї, що посягає на фінансову систему держави, господарські та службові відносини; б) що посягає на національну безпеку, громадську безпеку, а також мир, безпеку людства та міжнародний правопорядок; в) загальнокримінальних проявів обігу активів. Кожен з них розгортається у двох вимірах: традиційно-обіговому та віртуальному. Наголошено, що в умовах глобалізованого світу він неодмінно виявляє контури транснаціональної злочинної діяльності, ефективна протидія якій вимагає належної міжнародної кооперації правоохоронних органів.