
Запрошуємо до репозиторію відкритого доступу
Університету економіки та права «КРОК»
KROK University e-Repository - це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених викладачами, працівниками та здобувачами вищої освіти Університету «КРОК», а також інші матеріали, які використовуються в навчальному процесі.
Кількість документів у репозитарії: 6554

Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- Монографії, підручники, навчальні посібники, методичні вказівки та інші видання Університету КРОК
Нові надходження
Тип елементу:Користувач, Тип елементу:Користувач, Тип елементу:Документ, Справедливість як основоположний принцип юридичної відповідальності: європейські стандарти та досвід України(Фонд юридичної науки Академіка права В. В. Сташиса, 2025) Корольова, В.В.; Доляновська, І.С.; Корольова, Вікторія Вікторівна; Доляновська, Інна МиколаївнаСправедливість як основоположний принцип юридичної відповідальності є вирішальною у правових системах України та країн Європейського Союзу, виступаючи не лише як моральний ідеал, а й критерій легітимності та ефективності законодавства. Стаття аналізує проблеми та виклики, пов’язані з практичним застосуванням справедливості в юридичних системах, на прикладах конституційної практики України та судових рішень Європейського суду з прав людини. Основна увага зосереджена на досвіді Конституційного Суду України та європейських судових інстанціях у використанні цього принципу для захисту прав і свобод, що виявляється через значне обговорення і розробку методологій захисту. Важливою темою дослідження є також вплив недосконалості законів, що не відповідають справедливості, на соціальну стабільність і довіру до правової системи. Стаття наголошує на значенні справедливості для гармонії та стабільності в суспільстві, а також підкреслює роль юридичного порядку в проникненні справедливості на всі рівні законодавчої та правозастосовної діяльності. Особлива увага приділяється рішенням Європейського суду з прав людини, які підкреслюють важливість гармонійного врахування інтересів учасників судового процесу та роль судової дискреції у забезпеченні справедливих рішень. Ці аспекти є ключовими для забезпечення правосуддя та підтримки довіри до правових інституцій. Особлива увага приділяється викликам, пов’язаним із практичним застосуванням цього принципу, зокрема через аналіз конституційної практики України та судових рішень Європейського суду з прав людини. Стаття висвітлює, як недосконалість законів, що не відповідають принципам справедливості, може спричиняти соціальні напруги і знижувати довіру до правової системи. Також зазначено, що справедливість необхідно інтегрувати у всі рівні законодавчої та правозастосовної діяльності, щоб забезпечити гармонію та стабільність у суспільстві. Наголошується на складності практичного застосування справедливості, адже не завжди можливо знайти однозначні рішення для всіх юридичних випадків.Тип елементу:Документ, Реалізація принципу справедливості у правозастосовній діяльності України та Німеччини(Університет митної справи та фінансів, 2025) Прилипко, С.М.; Доляновська, І.М.; Прилипко, Сергій Миколайович; Доляновська , Інна МиколаївнаУ статті здійснено аналітичне та порівняльно-правове дослідження нормативного закріплення й практичної реалізації принципу справедливості в праві України та Німеччини. Обґрунтовано, що принцип справедливості належить до фундаментальних засад європейської правової традиції та виступає інтегративною категорією, пов’язаною з рівністю, пропорційністю та правовою визначеністю. Акцентовано, що в праві України справедливість має переважно імпліцитний характер нормативного закріплення та реалізується через сукупність суміжних конституційних і галузевих принци пів, що зумовлює підвищену роль судової інтерпретації та фрагментарність правозастосовної практики. У межах дослідження проаналізовано роль судової практики як ключового механізму операціоналізації принципу справедливості за відсутності його легального визначення. Виявлено, що в українських судах звернення до справедливості часто має декларативний характер і не супроводжується усталеними аргументаційними алгоритмами, що негативно впливає на єдність судової практики та передбачуваність правозастосування. Натомість німецька модель характеризується високим рівнем нормативної формалізації принципу справедливості, що забезпечується поєднанням положень Основного закону ФРН, принципу соціальної держави (Sozialstaat), доктрини пропорційності (Verhältnismäßigkeit) та сталої практики Федерального конституційного суду. Аналітичний блок ґрунтується на вибірковому контент-аналізі судових рішень України та Німеччини за 2018-2024 роки й дозволяє емпірично підтвердити відмінності у частоті, контекстах і способах застосування принципу справедливості. Доведено, що рівень формалізації судової аргументації безпосередньо корелює зі стабільністю судової практики, передбачуваністю правозастосування та довірою до судової влади. Сформульовано практичні рекомендації щодо вдосконалення реалізації принципу справедливості в Україні з урахуванням німецького досвіду без механічного копіювання іноземних моделейТип елементу:Публікація, Управління споживчою поведінкою клієнтів на основі програм лояльності(ТОВ «Видавничий дім «Гельветика», 2025) Петрова, Ірина Леонідівна; Мостіпан, Олександр ВасильовичУ сучасних умовах високої конкуренції та насиченості ринку підприємства все більше орієнтуються на утримання наявних клієнтів, а не лише на залучення нових. Одним із ключових інструментів формування довгострокових взаємин із споживачами виступають програми лояльності, які поєднують економічні, емоційні та соціальні стимули. В умовах українського ринку, де споживачі дедалі більше орієнтуються на цифрові технології та персоналізований досвід, впровадження сучасних програм лояльності здатне стимулювати повторні покупки, активізувати клієнтську базу та формувати довгострокову прихильність до бренду. Дослідження показує, що комплексний підхід до управління лояльністю, що поєднує економічні, емоційні та соціальні стимули, є ключовим фактором підвищення ефективності взаємодії з клієнтами та забезпечення стабільної конкурентної переваги підприємств.
