Запрошуємо до репозиторію відкритого доступу

Університету економіки та права «КРОК»

KROK University e-Repository - це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених викладачами, працівниками та здобувачами вищої освіти Університету «КРОК», а також інші матеріали, які використовуються в навчальному процесі.

Кількість документів у репозитарії: 6585

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Використання інформаційно-цифрового середовища закладів загальної середньої освіти старшокласниками: результати дослідження
    (Полтавська академія неперервної освіти ім.М.В.Остроградського, 2025) Іванюк, Ірина Володимирівна; Паращенко, Людмила Іванівна
    Представлено результати дослідження опитування здобувачів освіти 9–11 класів (1 875 респондентів) як учасників освітнього процесу щодо використання інформаційно-цифрового середовища закладу загальної середньої освіти. З’ясовано, що для здійснення змішаного та дистанційного навчання закладами освіти використовуються найпоширеніші інформаційно-комунікаційні сервіси – Google Classroom і Zoom. Звернуто увагу, що старшокласники спілкуються з учителями переважно через Viber, а для комунікації з однокласниками використовують Telegram. Визначено, що учні вважають за потрібне оновлення комп’ютерної техніки в освітньому закладі, забезпечення доступу до Wi-Fi, зміну комунікаційного сервісу з учителями, надання учням можливості користуватись планшетами або ноутбуками під час занять, використання інтерактивних цифрових інструментів під час уроків, перехід на електронні підручники.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Gender Policy Transformation in Higher Education: European Trends and Ukrainian Pathways.
    (Scientific Center of Innovative Research, 2025) Nakonechna, Nataliia; Наконечна, Наталія Василівна
    Ukraine’s universities are moving from declarative commitments to gender equality toward institutional reforms, yet implementation remains uneven compared with mature European systems. The aim of the article is to analyze how European trends in university gender policy - especially Gender Equality Plans (GEPs), funding conditionalities, and audit-based accountability - can be adapted to the Ukrainian context and translated into sustainable institutional practice. The methodology adopts a qualitative comparative policy design, combining systematic document analysis of EU/OECD and Ukrainian frameworks with comparative mapping of selected European cases (e.g., Finland, Germany, Poland). Materials were thematically coded (policy coherence, institutional integration, implementation mechanisms, cultural transformation, outcome orientation) and synthesized through cross-case comparison. Main results: European frameworks have institutionalized gender policy through mandatory GEPs for Horizon Europe eligibility, interoperable indicators, and incentive-linked monitoring; member state practices translate these norms into governance units, annual audits, leadership training, and campus-safety protocols; Ukraine demonstrates normative convergence but lacks standardized micro level instruments - universal GEP mandates, national coordination, unified indicators, and performance-linked funding - leading to fragmented, project-dependent implementation. To convert alignment into measurable progress, Ukraine should establish a national coordination unit, mandate GEPs for all HEIs, deploy a unified gender data registry with public dashboards, and link equality performance to accreditation and funding. Future research should develop and validate a multi-dimensional analytical model connecting policy coherence, institutional integration, and outcome orientation to evaluate longitudinal impact. These steps would shift Ukraine from compliance rhetoric to a coherent, data-driven ecosystem of gender equality in higher education.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    State Policy for Teacher Professional Development in the Context of Externship Education for Ukrainian Students Abroad: Challenges and Prospects
    (Scientific Center of Innovative Research, 2025) Parashchenko, Liudmyla; Паращенко, Людмила Іванівна
    Ukraine’s large-scale educational displacement has transformed externship-based schooling for pupils abroad from a marginal arrangement into a system-level necessity, exposing limits in teacher professional development (TPD) policy and infrastructure. The aim of the article is to identify policy innovations that align Ukraine’s teacher professional development (TPD) with EU/OECD standards so educators teaching Ukrainian students abroad can access recognized, portable, and equitable learning. The methodology adopts a qualitative comparative design, combining (a) document analysis of Ukrainian policy instruments alongside EU/OECD frameworks and (b) comparative mapping of Estonia, Poland, and Romania to examine governance, recognition/micro-credentials, digital quality assurance, equity, and cross-border portability. First, Ukraine’s strategy is conceptually aligned with European priorities (digitalization, inclusivity, lifelong CPD) but lacks operational tools specific to externship contexts - EQF-aligned micro-credentials, fast-track cross border recognition/RPL, platform-level digital QA (WCAG, portfolio audits), and interoperable data/credential registries. Second, European comparators illustrate transferable levers: outcome-based micro credentials and credential wallets (Estonia), practice-embedded mentoring/coaching (Poland and Estonia), and project-enabled but still-standardizing infrastructures (Romania). Modernizing Ukraine’s TPD for externship requires codifying the externship role, standardizing micro-credentials, institutionalizing digital QA and equity metrics, and deploying an API-based CPD registry that accepts verifiable credentials. While conceptually specified here, a unified three-dimensional analytical model linking policy coherence, institutional integration, and outcome orientation remains to be developed and validated in future research. These steps would shift Ukraine from fragmented, domestically oriented arrangements to a coherent, interoperable, and digitally enabled ecosystem capable of sustaining Ukrainian education across borders.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Leadership in Contemporary Leadership Studies and Management Discourse
    (Scientific Center of Innovative Research, 2025) Parashchenko, Liudmyla; Паращенко, Людмила Іванівна
    Leadership research has evolved into an interdisciplinary domain integrating management, organizational behavior, psychology, sociology, public administration, and educational studies. This evolution shifts attention from individual traits and formal authority toward leadership as a context-dependent process of influence embedded in relationships, routines, and institutional constraints, which is especially salient for schools and universities where expertise is distributed and accountability is multi-layered across actors and governance levels. The chapter explains why leadership retains persistent definitional plurality and proposes an integrative lens for analysing leadership in educational organizations without collapsing it into a single paradigm. A structured conceptual synthesis is conducted across major leadership traditions and education-oriented research, complemented by mechanism mapping that aligns approaches by unit of analysis, assumed sources of influence (authority, expertise, values, networks), and expected organizational effects. The synthesis identifies a stable minimal core of leadership as purposeful influence oriented toward shared goals and enacted through relational and collective dynamics. Definitional diversity follows systematic theoretical choices about level (individual, dyad, group, system) and mechanism, including legitimation, sensemaking, distribution of practice, instructional focus, and adaptive coordination under complexity. For education, pathways to outcomes tend to operate via instructional quality, teacher collaboration, professional learning, and trust-based coordination. It differentiates leadership from management and clarifies implications for capacity building and accountability. Plurality of definitions is analytically informative because it reveals distinct levers for improvement and different risks of reductionism. Educational governance benefits from conceptualizing leadership as a configurable set of socio organizational relations that complements, but is not identical to, managerial administration and formal control. Future studies should test leadership configurations using multi-level mixed methods, connect relational and distributed measures to student learning and staff well-being, and examine how digitalization, inequality, and crisis conditions reshape legitimacy, responsibility, and the boundaries of leadership practice
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Лідерство як стратегічний ресурс закладу освіти: управлінські підходи до формування лідерських компетентностей у майбутніх фахівців.
    (Класич. приват. ун-т. Запоріжжя, 2025) Паращенко, Л.І.; Сумбаєва, Л.П.; Паращенко, Людмила Іванівна; Сумбаєва, Людмила Петрівна
    У сучасних умовах трансформації системи освіти та посилення суспільних викликів питання розвитку лідерських якостей у студентів фахової передвищої освіти набуває особливої актуальності. Лідерство розглядається як стратегічний ресурс, що забезпечує конкурентоспроможність, адаптивність та інноваційність як окремого закладу освіти, так і всієї освітньої системи. Водночас розвиток лідерських якостей має стати елементом стратегічного управління освітньою організацією, а не лише результатом педагогічного впливу. Метою статті є обґрунтування управлінських стратегій формування лідерських якостей у студентів фахових коледжів України як інструменту стратегічного розвитку освітніх організацій. У дослідженні застосовано системний, порівняльний і структурно-функціональний підходи. Проаналізовано українські та зарубіжні управлінські практики розвитку лідерства у коледжах. Встановлено, що українські моделі вирізняються гнучкістю та ініціативністю, натомість зарубіжні – вищим рівнем формалізації та інтеграції у зміст навчальних програм. Запропоновано трикомпонентну модель курсу з лідерства (теоретико-аналітичний, практичний, рефлексивно-дослідницький модулі) та п’ять критеріїв оцінювання ефективності лідерських практик: когнітивний, поведінковий, рефлексивний, інституційний і соціальний. Результати дослідження слугують підґрунтям для розробки освітніх стратегій і політик управління закладом освіти, спрямованих на оновлення змісту програм, запровадження проєктного навчання, індивідуальних портфоліо лідерського розвитку, менторських систем і розширення міжсекторальних партнерств. Запропонована модель може бути інтегрована у внутрішню систему забезпечення якості освіти. Подальші дослідження доцільно спрямувати на вивчення управлінських підходів викладачів і адміністрацій до розвитку лідерства у студентів