Запрошуємо до репозиторію відкритого доступу

Університету економіки та права «КРОК»

KROK University e-Repository - це відкритий електронний архів академічних текстів, матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених викладачами, працівниками та здобувачами вищої освіти Університету «КРОК», а також інші матеріали, які використовуються в навчальному процесі.

Кількість документів у репозитарії: 6258

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Публікація,
    Депозитні операції комерційних банків: класичні методи та інноваційні технології залучення ресурсів
    (Університет «КРОК», 2025) Румик, Ігор; Черниш, Каріна; Петренко, Галина; Румик, Ігор Іванович; Черниш, Каріна Володимирівна; Петренко, Галина Володимирівна
    Актуальність теми дослідження зумовлена зростанням конкуренції на банківському ринку та необхідністю підвищення ефективності управління ресурсною базою комерційних банків, де ключове місце посідають депозитні вклади. Метою статті є систематизація класичних та інноваційних методів залучення депозитів, аналіз тенденцій розвитку депозитного ринку України та формування класифікації методів депозитної політики. Методологія дослідження ґрунтується на використанні порівняльного аналізу, статистичного методу, контент-аналізу банківських продуктів та системного підходу до вивчення депозитної політики. У межах дослідження проведено аналіз структури депозитного ринку України, динаміки обсягів депозитних вкладень та впливу цифровізації на залучення ресурсів. Особлива увага приділяється оцінці процентної ставки, визначенню факторів, які впливають на вибір депозитних продуктів, та способів підвищення їх лояльності. Розроблено класифікацію методів залучення депозитів, яка передбачає поділ на класичні (строкові, ощадні, карткові депозити) та інноваційні (онлайн-депозити, кешбек-депозити, депозити з елементами гейміфікації, мультивалютні програми). Також проаналізовано ефективність різних каналів комунікації з клієнтами, включаючи мобільні додатки, інтернет-банкінг та соціальні мережі. Підкреслено, що цифровізація не лише спрощує доступ до депозитних продуктів, а й створює можливості для персоналізації пропозицій, що підвищує їх привабливість для різних категорій населення. Визначено ключові напрями вдосконалення депозитної політики банків: розширення цифрових каналів залучення коштів, впровадження бонусних програм і персоналізованих депозитних продуктів. Серед перспективних інструментів також виділено стимулювання довгострокових заощаджень та розвиток гнучких депозитних продуктів. Такий підхід сприяє зміцненню довіри клієнтів до банків і підвищенню стабільності депозитного портфеля. У результаті дослідження узагальнено підходи до класифікації депозитів, порівняно практики українських та європейських банків щодо формування відсоткових ставок за депозитами, досліджено вплив цифровізації на залучення коштів населення, запропоновано шляхи підвищення ефективності депозитних програм. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою моделей прогнозування динаміки депозитного портфеля із використанням цифрових технологій та аналізом поведінки вкладників у кризові періоди.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Цифрова економіка в Україні: стратегічні виклики, можливості зростання та трансформація
    (Університет «КРОК», 2025) Бобров, Євгеній; Бобров, Євгеній Анатолійович
    Стаття присвячена комплексному аналізу розвитку цифрової економіки в Україні в умовах глобальних трансформацій та внутрішніх викликів. Цифрова економіка розглядається як ключовий чинник модернізації економічних процесів, що базується на використанні цифрових технологій, даних, алгоритмів та платформ. Вона змінює традиційні моделі виробництва, розподілу та споживання, формуючи нові механізми створення вартості та конкурентні переваги. Автор акцентує увагу на ролі інформації як стратегічного ресурсу, що визначає структуру сучасних ринків, а також на впливі цифрових платформ на бізнес-моделі та поведінку споживачів. У статті проаналізовано сучасний стан цифрової економіки України, її ключові драйвери та приклади успішних рішень, серед яких цифрова екосистема «Дія», розвиток ІТ-сектору, електронна комерція та фінансові технології. Наведено статистичні дані щодо експорту ІТ-послуг, зростання популярності онлайн-платформ та цифрових сервісів. Визначено основні переваги цифрової трансформації, зокрема підвищення ефективності державного управління, зниження транзакційних витрат, створення нових форм зайнятості та інтеграцію України у глобальні ринки. Окрему увагу приділено викликам, що супроводжують розвиток цифрової економіки: нерівномірний доступ до інтернету, цифрова нерівність між регіонами та соціальними групами, недостатній рівень цифрових навичок, ризики кібербезпеки та відтік висококваліфікованих кадрів. Розглянуто проблеми модернізації освітніх програм, необхідність розвитку STEM-освіти та безперервного навчання для формування компетенцій у сферах штучного інтелекту, великих даних та хмарних технологій. Автор підкреслює стратегічну важливість інтеграції України до європейського цифрового простору шляхом імплементації регламентів Digital Markets Act та Digital Services Act, що забезпечить гармонізацію правил конкуренції, захист персональних даних та прозорість алгоритмів. Запропоновано напрями подальшого розвитку цифрової економіки, включаючи інвестиції в інфраструктуру, підтримку інноваційних стартапів, розвиток венчурного фінансування та формування нормативної бази для впровадження новітніх технологій.
  • Ескіз
    Тип елементу:Публікація,
    Трансформація вимог щодо формування капіталу під операційні ризики в банку
    (Університет «КРОК», 2025) Грушко, Віктор; Кузьмінський, Володимир; Пікуль, Олександр; Грушко, Віктор Іванович; Кузьмінський, Володимир Зигмонтович; Пікуль, Олександр Володимирович
    Світові глобалізаційні процеси в економічній сфері зумовлюють зростання потреби в актуалізації законодавчих і нормативно-правових актів України щодо банківського регулювання відповідно до міжнародних стандартів. Це особливо важливо в умовах інтеграції фінансової системи України до глобального економічного простору, де стабільність та прозорість банківської діяльності є ключовими чинниками довіри інвесторів та партнерів. У статті досліджено еволюцію вимог до формування капіталу під операційні ризики в банках, зокрема у контексті стандартів Базельського комітету та їх впровадження в Україні. Розглянуто підходи до оцінки операційного ризику та практичні аспекти імплементації нових нормативів у тому числі в національне законодавство із урахуванням їх переваг, обмежень та практичної застосовності в умовах української банківської системи. Узагальнено проблеми та перспективи розвитку системи управління операційним ризиком, що виникають під час адаптації міжнародних норм до національного контексту, зокрема проблемам методологічної узгодженості, доступності якісних даних та рівня технологічної готовності банків. Також проаналізовано практичні аспекти впровадження нових нормативів, включаючи зміни у внутрішніх політиках, системах управління ризиками та процедурі звітності, що потребують комплексного підходу та між інституційної взаємодії. Запропоновано шляхи вдосконалення нормативно-правових вимог України в частині оцінки достатності капіталу банку відповідно до міжнародних стандартів, що базуються на ризик-орієнтованій методології розрахунку. Зокрема, акцентовано увагу на важливості адаптації українських нормативів до вимог Базель III, що передбачає більш гнучке управління ризиками, підвищення стійкості банків до кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності в довгостроковій перспективі. Впровадження таких змін потребує не лише технічної модернізації, а й формування нової культури ризик-менеджменту, орієнтованої на превентивне виявлення загроз та стратегічне планування. Це дозволить забезпечити більш ефективне управління капіталом, підвищити прозорість фінансової звітності та зміцнити довіру до банківської системи з боку міжнародних партнерів і національних стейкголдерів.
  • Ескіз
    Тип елементу:Публікація,
    Обгрунтування проєкту економічного розвитку підприємства в контексті стратегічного планування та мікроекономічного аналізу
    (Університет «КРОК», 2025) Пекна, Галина; Гофман, Мирослава; Дмитриченко, Артем; Пекна, Галина Борисівна; Гофман, Мирослава Олександрівна; Дмитриченко, Артем Григорович
    У статті обґрунтовано доцільність впровадження стратегічного планування як ключового інструменту забезпечення економічного розвитку підприємства в умовах динамічного ринкового середовища. На прикладі ТОВ «Буд Трейд Сталь» проаналізовано особливості взаємодії підприємства з зовнішнім і внутрішнім середовищем, що зумовлює потребу в системному підході до управління. Здійснено комплексне дослідження впливу макро- та мікроекономічних чинників на діяльність компанії із застосуванням інструментів PEST- і SWOT-аналізу, а також побудовано TOWS-матрицю для вибору оптимальних стратегій. Розкрито значення мікроекономічного аналізу як основи для оцінки ефективності функціонування підприємства, зокрема: аналізу структури капіталу, рентабельності, фінансової автономії та інвестиційної активності. Наведено фінансові показники діяльності ТОВ «Буд Трейд Сталь» у 2022–2024 роках, що демонструють зростання капіталу та покращення фінансової стабільності, попри зниження рентабельності. Це свідчить про потребу стратегічного переосмислення ресурсного використання та управлінських підходів. Запропоновано використання інструментів стратегічного планування й управління проєктами як засобу підвищення ефективності та конкурентоспроможності. Стаття має практичне значення для підприємств, що функціонують в умовах високої ринкової невизначеності та потребують комплексного підходу до формування стратегій розвитку. Результати роботи можуть бути використані як практичний інструмент для прийняття управлінських рішень на підприємствах, що перебувають у стані трансформації або планують реалізацію довгострокових інвестиційних проєктів.
  • Ескіз
    Тип елементу:Публікація,
    Особливості використання цифрових технологій у страхуванні
    (Університет «КРОК», 2025) Плетенецька, Світлана; Загреба, Анастасія; Плетенецька, Світлана Михайлівна; Загреба, Анастасія Анатоліївна
    Стаття присвячена дослідженню процесів використання цифрових технологій у страхуванні, які виступають каталізатором розвитку страхових відносин. У статті висвітлюються теоретичні положення поняття Insurtech як сукупності технологічних інновацій у страховій галузі. Проаналізовано ключові цифрові інструменти, які активно впроваджуються страховими компаніями у всьому світі, зокрема використання штучного інтелекту, машинного навчання блокчейн-технологій, хмарних сервісів, а також мобільних додатків і чат-ботів для взаємодії з клієнтами. Визначено основні переваги діджиталізації у стахуванні: оптимізація бізнес процесів, автоматизація оцінки ризиків, підвищення точності андеррайдингу, прискорення швидкості врегулювання страхових випадків та покращення клієнтського досвіду. Оцінено напрями використання цифрових технологій у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та визначено місце цифрових технологій як складову стратегічного розвитку, що дозволило не лише підвищити якість обслуговування клієнтів, а й зміцнити ринкові позиції у сфері страхування. Водночас визначено ключові виклики, пов’язані з цифровізацією, серед яких: необхідність забезпечення кібербезпеки, захисту персональних даних клієнтів, дотримання нормативно-правових вимог та подолання цифрової нерівності серед споживачів. У статті проаналізовано перспективу розвитку цифрового страхування в Україні. Наголошено на важливості інноваційного підходу до розвитку страхового бізнесу та необхідності адаптації до нових умов цифрової економіки. Запропоновано рекомендації щодо ефективного впровадження цифрових рішень у страхову діяльність з метою підвищення конкурентоспроможності компанії на сучасному ринку. Дослідженням підтверджено думку, що використання цифрових технологій у страхуванні є не просто трендом, а є невід’ємною частиною стратегії розвитку, яка дозволить страховим компаніям не тільки вижити в умовах зростаючої конкуренції, але й процвітати, пропонуючи високоякісні, ефективні та інноваційні страхові продукти, що відповідають потребам XXI століття. Подальше дослідження цих аспектів є важливим для розуміння майбутнього страхового ринку в умовах війни.