Перегляд за Автор "Биков, О.М."

Зараз показуємо 1 - 18 з 18

Велика французька революція у поглядах Кирила Трильовського
(Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2023) Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
У статті аналізуються погляди Кирила Трильовського на особливості французького державотворення в контексті революційних подій кінця ХVIII століття. Зазначається, що досвід боротьби французького народу за свою державність та незалежність неодноразово викли кав науковий інтерес ученого. Підсумками його наукових пошуків стала монографія «Про велику французьку революцію», де підніма ються важливі питання боротьби місцевого населення за свої права і свободи, відображено важливі чинники, що призвели до революції, досліджено її хід, специфіку та наслідки. Зауважується, що важливе місце при відображенні зазначеної тематики займає питання право вого становища селянського населення, яке неодноразово страждало від сваволі місцевих чиновників та ставало об’єктом численних зловживань з боку заможних верств населення. Наголошується, що К. Трильовський глибоко проаналізував причини революції, серед яких він виокремлював глибоку централізаторську монархічну систему управління. Аналізуючи внутрішні і зовнішні фактори революції дослідник наголосив на проблемі недопущення нижчих верств суспільства до участі в управлінні державними справами. Такий стан речей привів до того, що представники пригнічених верств населення разом із окремими представниками шляхетського стану вимагали прийняття Конституції, де було б передбачено повноваження усіх станів. Зазначається, що революційні події призвели до захоплення Бастилії, яка являла собою неприступну до того часу фортецею і призначалася переважно для політичних в’язнів. Дослідник вважав, що такі події дозволили підняти на широкий суспільний загал насущні проблеми незаможних верств французького суспільства та знамену вали початок їх боротьби за свої права і свободи. Відзначено, що у ході революційних подій було прийнято «Декларацію прав людини і громадянина», яка на довгий час стала основою для прийняття цілого ряду конституційних актів. Наголошується на ролі тогочасних мислителів у створенні ідеологічних основ революційної боротьби. Їх публічні заклики стосовно захисту прав і свобод населення були схвально сприйняті у суспільстві і втілені у боротьбі простого народу з офіційною владою. Згодом ця боротьба дала свої результати і при звела до повалення монархічного ладу та становлення демократичних основ управління країною. Акцентується на поглядах К. Трильов ського щодо важливості запровадження позитивного досвіду боротьби французького народу за свою державу у процесі національно-визвольних змагань українського народу за свою свободу і самостійність
Вплив державної політики у сфері захисту прав людини на розвиток демократичної держави
(Університет «КРОК», 2024) Биков, О.М.; Лисенко, Я.О.; Биков, Олександр Миколайович
Стаття присвячена дослідженню впливу державної політики у сфері захисту прав людини на розбудову демократичної держави, аналізу формування державної політики та її нормативно-правового закріплення. У процесі пізнання цієї теми також вивчається взаємозв’язок між демократичним устроєм держави та охороною прав людини. Крім того, у статті розглядаються створювані такою політикою способи захисту прав людини та громадянина. У цій праці автори також визначають поняття «державна політика» як специфічну діяльність державної влади з управління та керівництва суспільством, зокрема здійсненням публічної влади та участю населення в управлінні державними справами. У статті детально проаналізовано поняття демократії, яке визначається як «влада народу», та вказано на необхідність формування демократичної держави в Україні, що вимагає гарантування прав людини як основоположного принципу народовладдя. Також підкреслюється, що формування державної політики є ключовим чинником у забезпеченні реалі- зації прав людини та розвитку суспільства. Узагальнюючи, автори відзначають, що вдосконалення класифікації прав людини та державної політики сприяє більш ефективному захисту прав і свобод громадян, сприяє розвитку демократичної держави та формуванню стратегічних напрямків розвитку суспільства. Детально розглядаються механізми судового та адміністративного захисту прав людини, а також важлива роль омбудсмена у забезпеченні додержання прав людини. Так, інститут омбудсмена спрямований на контроль за дотриманням конституційних прав і свобод, а також на захист прав громадян від можливих порушень. Натомість адміністративний механізм захисту прав, який дозволяє громадянам звертатися з скаргами про порушення їхніх прав до вищих органів державної влади або місцевого самоврядування. Особлива увага приділяється конституційним гарантіям прав людини, що зазначено у Конституції України. Крім того, Україна закріплює важливі принципи гарантії прав і свобод людини в своїй Конституції, а також визнає державний контроль і відповідальність за захист цих прав. Таким чином, вдосконалення державної політики у сфері захисту прав людини сприяє не лише ефективному захисту прав громадян, але і розвитку демократичної держави та формуванню стратегічних напрямків розвитку суспільства.
Вплив К. Трильовського на формування правової свідомості українського населення Східної Галичини
(Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2022) Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
На основі вивчення освітньої, науково-публіцистичної та політико-правової діяльності К. Трильовського, з’ясовано його вплив на формування правової свідомості населення Східної Галичини. Показано, що правова свідомість українського населення формувалося через досвід боротьби за свої права, які постійно порушувалися місцевою польською адміністрацією. За цих умов зросло значення нової української інтелігенції – адвокатів у правовому захисті українського населення. Доведено, що К. Трильовський завдяки юридичній освіті та адвокатській практиці мав матеріальні ресурси, а також необхідні знання для надання правової допомоги українському населенню, чим відновлював довіру і повагу до законів. Діяльність К.Трильовського у сфері формування правової свідомості галичан можна розглядати у двох площинах: 1) формування теоретичної правової свідомості, що відбувалося шляхом науково-публіцистичної діяльності; 2) формування побутової правової свідомості через практичну діяльність. Показано, що головними формами впливу на правову свідомість була правова агітація, яка включала колективні та індивідуальні бесіди, виступи на мітингах, вічах; юридичну практику – через адвокатську діяльність та часто безоплатну допомогу, яку надавав К. Трильовський, українське населення отримувало досвід у правозахисній сфері. Крім того, встановлено, що засобами формування правої свідомості, які опосередковано використовував К. Трильовський були культурно-освітні та економічні товариства, друковані видання та науково-публіцистична література з правових питань. Окремо охарактеризовано парламентську діяльність К. Трильовського, який у своїх виступах викривав факти зловживань і правопорушень місцевої адміністрації, чим змушував удосконалювати чинне законодавство Австро-Угорської імперії. Одним із центральних питань, на захист яких ставав К. Трильовський як парламентарій – виборчі та мовні права
Громадський контроль як спосіб контролю за реалізацією органами місцевого самоврядування своїх функцій
(Заклад вищої освіти «Міжнародний університет бізнесу і права», 2022) Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
Наукова стаття, присвячена питанню громадському контролю як способу контролю за реалізацією органами місцевого самоврядування своїх функцій розкриває основні питання контролю місцевого самоврядування в Україні. У статті наводяться питання становлення контролю місцевого самоврядування, а також визначення способів контролю за органами місцевого самоврядування. У статті розкрито питання громади і громадського контролю, в рамках якого має працювати орган місцевого самоврядування, в тому числі право громади контролювати функціонування органів місцевого самоврядування. Стаття містить інформацію щодо громадського контролю міського самоврядування Франції та інших зарубіжних європейських країн. У науковій статті визначено, що інститути громадського контролю місцевого самоврядування вміщують достатньо багато способів та інструментів контролю за функціонуванням органів місцевого самоврядування, розкривається інформація щодо кожного з них. Досліджено, що існують форми громадського контролю за функціонуванням органів місцевого самоврядування. Охарактеризовано на прикладі міста Києва як столиці України, які існують способи та інструменти громадського контролю за функціонуванням органів місцевого самоврядування, досліджено форми здійснення такого громадського контролю. Наведено приклад, коли шляхом реалізації громадського контролю, на прикладі міста Києва, було виправлено низку проблем та здійснено перешкоджання місцевій владі у вирішенні питань місцевого значення не на користь громаді. Констатовано, що розвиток та становлення громадського контролю за функціонуванням органів місцевого самоврядування є вкрай важливим питанням, що має досліджуватись, удосконалюватись у законодавчому полі та ефективно використовуватись громадою як інструмент покращення функціонування місцевої влади у громаді.
Державотворча діяльність Іллі Шрага у світлі революційних подій 1917 року
(Університет «КРОК», 2023) Биков, О.М.; Самань, В.В.; Биков, Олександр Миколайович; Самань, Вікторія Віталіївна
У статті розкривається державотворча діяльність відомого українського адвоката і громадсько-політичного діяча Іллі Шрага в ході революційних подій 1917 року. Доводиться, що революційні події в Російській імперії докорінно змінили державний лад і дали можливість суттєво активізувати національно-визвольну боротьбу серед народів імперії. Помітні зміни відбулись і в Україні, де з новою силою починає розвиватися національний рух, засновуються та функціонують українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджується культура. Зазначається, що І. Шраг відіграв значну роль у цих процесах, оскільки безпосередньо брав участь у координації та організаційному забезпеченні українського національного руху. Маючи належну фахову підготовку і значний життєвий досвід, діяч брав участь у державотворчих процесах як на локальному рівні, у рідній йому Чернігівщині, так і загальноукраїнському, активно працюючи у новостворених державних інституціях. Наголошується, що події революції спричинили єднання навколо персони І. Шрага групи громадських активістів, які в умовах революції ставили основною метою забезпечення стабільності на території губернії, створення організаційного комітету задля співпраці з Тимчасовим урядом та місцевими органами влади. Результатом цього стало створення Губернського комітету громадських організацій, який проіснував аж до грудня 1917 року. Очолив новостворений комітет І. Шраг. Зауважується, що діяч наголошував на потребі реформування апарату місцевої влади, що був створений у попередній період. У зв’язку з цим він багато уваги приділив вирішенню організаційних питань та посиленню впливу земств і міської думи як органів місцевого самоврядування. Відзначається, що поряд з вирішенням місцевих справ, діяч бере активну участь в обговоренні нагальних питань української автономії. За ініціативи І. Шрага та його однодумців вони розглядалися на порядку денному українського з’їзду у Чернігові з 8 по 10 червня 1917 року. Підсумками його роботи стало написання тексту резолюції, автором якої був Ілля Шраг. Збори визнавали національно-територіальну автономію України, з обов’язковою гарантією прав національних меншин. Аналізується діяльність І. Шрага у складі Центральної Ради, куди він увійшов як представник від Чернігівської губернії. Наголошується, що будучи у складі Товариства українських поступовців, він став одним із його ідейних натхненників і відігравав значну роль у виробленні політичного курсу організації.
Дипломатична присутність України у світі в реаліях сьогодення в контексті цифровізації
(ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля», 2022) Биков, О.М.; Палєєва, Ю.С.; Биков, Олександр Миколайович
Статтю присвячено сучасним змінам в Україні, які пов’язані з цифровізацією не тільки життя пересічних громадян, а й перетвореннями в дипломатії. Зазначається, що в сучасних реаліях користуватися звичним інструментарієм вже не є ефективним. Швидкоплинні зміни вимагають пошук нових, в багатьох випадках, неординарних і сміливих підходів до розв’язання того чи іншого питання. Визначено, що цифровізація – це перехід на сучасні, прозорі та автоматизовані правила. Українці особисто зможуть контролювати прозорість системи та спостерігати за реалізацією проектів у режимі реального часу. Ще рік тому можна було стверджувати, що короновірусна інфекція COVID - 19 змінила звичний уклад життя. Але війна докорінно вплинула не тільки на життя українців, а й на поведінку у digital. Сьогодні, навіть в умовах війни, Україна стає лідером упровадження найсучасніших і найсміливіших новацій. Наша держава першою прирівняла цифровий паспорт до аналогового. Також Україна може стати першою державою в світі, що ініціює цифрове встановлення дипломатичних відносин. Безперечно, це є підтвердженням лідерства України в сфері сучасних технологій. Авторами зазначається, що не дивлячись на стародавні коріння дипломатії, вона також не може залишатися у звичних форматах існування та реалізації. Мова йде про створення нових мобільних та ефективних посольств. Визначено, що цифровізація прискорює швидкість розвитку держави. У статті зазначено, що цифрова дипломатія або електронна дипломатія визначається як використання Інтернету та нових інформаційних комунікаційних технологій для досягнення дипломатичних цілей. Інша точку зору зводиться до того, що цифрова дипломатія вирішує зовнішньополітичні проблеми за допомогою Інтернету. Акцентовано увагу на план відбудови України, який представив уряд у липні 2022 року. У ньому робоча група «Діджиталізація» підготувала документ з переліком проектів, цілей та обсягів фінансування
Загальнотеоретичні аспекти забезпечення прав людини в умовах війни
(Університет «КРОК», 2024) Старков, І.О.; Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
Статтю присвячено з’ясуванню питань взаємовпливу прав людини та воєнного стану. Тематика є вкрай актуальною, оскільки розпочате повномасштабне збройне вторгнення посягнуло не тільки на територіальну цілісність, незалежність та суверенітет України, але й завдало великої шкоди всьому населенню держави. Введення воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року було викликано необхідністю захисту держави та відсічі агресії росії, разом з тим це призводить до обмеження певних прав та свобод людини і громадянина. Воєнний стан небхідно розглягдати як засіб відновлення умов, за яких людина може ефективно реалізувати свої права та свободи. Відповідно, права людини визначають межі діяльності публічної влади щодо введення воєнного стану та засоби, що нею використовуються. При цьому низка прав не може бути обмежена, а обмеження інших прав не може знищувати їх сутність. Окрім визначення прав людини, які не можуть бути обмежені в умовах воєнного стану, конституційно-правові норми визначають особливості реалізації окремих прав за досліджуваних обставин: права на власність та права на працю. У даній статті автори звертають увагу на важливості конституційно-правового регулювання суспіль- них відносин щодо обмеження прав людини в особливих умовах. Наголошено, що права людини є тим засобом, що обмежують публічну владу, запобігаючи її свавіллю. Система захисту прав людини під час війни включає правові заходи, встановлені нормами національного та міжнародного права. У науковій статті автори дослідили національні заходи захисту прав людини під час війни, такі як: захист органами публічної влади; захист громадськими організаціями; самозахист; конституційне право на звернення; діяльність органів прокуратури та органів внутрішніх справ; судовий захист та контроль. Також у статті було розглянуто міжнародні механізми захисту прав людини, які передбачені нормами міжнародного гуманітарного права та інститутом міжнародного захисту прав людини.
Нормативно-правове регулювання створення та діяльності холдингових компаній
(Університет «КРОК», 2024) Биков, О.М.; Лисиця, С.В.; Биков, Олександр Миколайович
Стаття присвячена аналізу нормативно-правового регулювання створення та діяльності холдингових компаній в Україні. Здійснюється ретельний огляд законодавчих актів, які стосуються утворення та функціонування холдингових структур. Особлива увага приділяється вимогам до засновницьких договорів, статутів та інших документів, які регулюють діяльність холдингових компаній. Предметом дослідження є правові аспекти та норми, які регулюють процес створення та функціонування холдингових компаній, включаючи корпоративне управління. На сьогодні актуальність зазначеної теми полягає в тому, що холдингові структури стають все більш поширеними у сучасному господарстві, оскільки вони можуть сприяти ефективнішому управ- лінню активами. Зростає інтерес інвесторів і підприємців до створення та управління холдингами. Створення та функціонування холдингових компаній підлягає специфічним нормативним вимогам та правилам. Розуміння цього аспекту є важливим для бізнесу та юридичних фахівців. Також розглядається досвід зарубіжних країн, світових типів холдингових компаній, їхнє нормативно-правове регулювання створення та діяльності. Особлива увага приділяється формі створенню холдингових компаній в Україні, так як згідно закону України «Про холдингові компанії» є тільки дві форми, ПАТ – Публічне Акціонерне товариство, яке створюється з державного капіталу і контролюється тільки органами виконавчої влади та ПРАТ – Приватне Акціонерне товариство, яке складається з приватного капіталу, та має в своєму управлінні від декількох підприємств. В такому разі Холдингова компанія виступає як Материнська компанія МП, а підпорядковані компанії, Дочірніми підприємствами. Ця структура дозволяє більш ефективно виконувати керування активами, ресурсами і бізнес процесами та дозволяє використовувати спільну систему оподаткування зі своїми Дочірніми підприємствами. У разі активної заборгованості Дочірніх підприємств перед контрагентами, Материнська компанія може закрити цей борг перед кредиторами власними засобами, що є позитивним плюсом при веденні підприємницької діяльності. Метою даної статті є з’ясувати особливості нормативно-правового регулювання створення та діяльності холдингових компаній.
Організаційно-правові засади січового руху на Галичині крізь призму державотворчої діяльності Кирила Трильовського
(Державний ВНЗ «Ужгородський національний університет»., 2023) Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
У статті розкривається державотворча діяльність Кирила Трильовського, яка була направлена на популяризацію товариства «Січ» та поширення її осередків у Галичині та за її межами кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Проаналізовано статут товариства «Січ», названо мету діяльності та розкрито способи досягнення мети. Наголошено, що пріоритетними напрямками роботи «Січей» були популяризація серед населення заняття фізичними вправами, участь у різноманітних атлетичних змаганнях, а та кож здійснення культурно-просвітницької діяльності. Охарактеризовано структуру організації това риства. Зазначено, що найвищим керівним органом товариства були Загальні збори, які скликалися раз на рік. Наголошено, що будь-який член організації міг брати слово і виносити на розгляд важ ливі й актуальні питання, а також мав право обирати і бути обраним до складу старшини. Важливі питання розглядалися на засіданнях козацької старшини (до якої належали кошовий, осавул, обоз ний, писар, скарбник і чотарі), які відбувалися раз на місяць. Акцентовано на створенні у структурі товариства так званого «мирового суду» для урегулювання можливих суперечок між старшинами та членами товариства. Визначено причини повільного поширення «Січей» на теренах Галичини та розкрито способи популяризації товариства серед місцевого населення краю. З-поміж них, чільне місце посідають видання статутів товариства, часописів та організація січових свят кожним осеред ком. Зазначено, що діяльність товариств також спрямовувалася на закупівлю необхідного споря дження, влаштування публічних гімнастичних виступів, вокальних, декламаторських вистав, тан ців, забав, свят, а також утримання читалень, бібліотек, гуртків для неписьменних, хору, оркестру. Акцентовано на тому, що К. Трильовський особливу увагу приділяв залученню молоді до участі в діяльності «Січей», що стало з часом поштовхом до створення молодіжних осередків товариства «Молода Січ». Основним завданням цієї діяльності організація вважала піднесення українського національного руху та національної свідомості серед учнів. Доведено, що чисельність осередків товариства «Січ» на початку ХХ ст. збільшувалася, поширюючись і на теренах Буковини. Вказано, що саме товариство «Січ» дало поштовх до створення організації Січових Стрільців
Праволюдинний зміст сучасної цифрової стратегії Європейського Союзу
(Вищий навчальний заклад «Університет імені Альфреда Нобеля», 2022) Бочарова, Н.В.; Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
Стаття присвячена дослідженню процесу вироблення у ЄС методологічних підходів до правового регулювання у сфері інформації та інформатизації з урахуванням забезпечення прав людини в умовах інформаційного суспільства і визначенням векторів демократичного розвитку. У центрі уваги – зміст новітнього документу у цій сфері Європейської декларації про цифрові права та принципи, підписаній керівництвом Євросоюзу у грудні 2022 р. На підставі аналізу «оцифрованої» законодавчої бази ЄС з’ясовано, що у якості основоположної проводиться ідея збалансування технологічного розвитку з повагою до етичних принципів і заохоченням прав людини. Вже з початком розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій вихідною методологічною настановою для керівництва ЄС стала теза, що у центрі суспільних перетворень, які супроводжують побудову інформаційного суспільства, поставлена людина, її потреби і інтереси. Праволюдинний підхід до процесів цифровізації був продемонстрований у низці документів так званого європейського цифрового порядку денного. Концептуальні засади загального підходу до побудови правової бази інформаційного суспільства у ЄС включають три напрямки дій: 1) технології, які працюють для людей, 2) справедливу та конкурентоспроможну цифрову економіку, 3) відкрите, демократичне та стійке суспільство. У межах третього напрямку визначено: він має на меті гарантувати, що цінності та етичні правила ЄС застосовуються як в онлайн-цифровій сфері, так як і офлайн. Сформований у ЄС людиноцентристський підхід має бути врахований в Україні на шляху євроінтеграції при створенні національного законодавства щодо правового регулювання інтернет-середовища і вироблення соціальної політики в умовах панування інформаційних технологій
Практика вирішення питань районного значення у місті Києві до та під час правового режиму воєнного стану
(Університет «КРОК», 2023) Биков, О.М.; Скоморовський, В.Б.; Биков, Олександр Миколайович; Скоморовський, Віталій Богданович
Наукова стаття присвячена питанню практики реалізації повноважень місцевої влади у районах міста Києва під час правового режиму воєнного стану та визначає повноваження, що слід відповідно до чинного законодавства України вважати повноваженнями районних адміністрацій на території міста Києва, а також наводить особливості нормативних та функціональних змін у роботі останніх через введення правового режиму воєнного стану на території України від 24 лютого 2022 року. Крім того, стаття містить аналіз повноважень органів місцевого самоврядування до введення правового режиму воєнного стану на території України та після введення правового режиму воєнного стану на прикладі столиці України – міста Києва. У науковій статті проаналізовано положення основних законів в Україні, які регулюють правовідносини з органами місцевого самоврядування в Україні, визначають повноваження та компетенцію органів місцевого самоврядування та визначають особливості спеціального статусу органів місцевого самоврядування, що функціонують у місті Києві. Також у науковій статті проаналізовано положення основних підзаконних нормативно-правових актів, зокрема органів місцевого самоврядування, що функціонують у місті Києві, які регулюють правовідносини у районах міста Києва, визначають повноваження та компетенцію органів місцевого самоврядування у районах міста Києва. Досліджено низку проблем, що виникли у функціонуванні районів міста Києва під час правового режиму воєнного стану та запропоновано варіанти розвязання відповідних проблем. Стаття містить пояснення ліквідації районних рад у місті Києві, визначає особливості функціонування районних адміністрацій без рад у місті Києві та наводить порівняння їх функціонування до введення правового режиму воєнного стану в Україні та після його введення.
Проблеми правової ідентичності особи: персональні дані та право на приватніст
(Університет «КРОК», 2023) Биков, О.М.; Жаровська, І.М.; Биков, Олександр Миколайович
Стаття містить аналіз проявів правової ідентичності особи в сучасному суспільстві в контексті захисту персональних даних та належної реалізації права людини на приватність. Мотивовано, що людство живе під впливом глобальних змін. Глобальні зміни та досягнення у світі впливають на всі сфери життя суспільства. Доведено, що інформаційне суспільство змінило нашу ідентичність через потенційно широкі технічні можливості, а також загрози синергетичного характеру, що характеризуються безпрецедентним та невизначеним характером. Зіткнення з небажаною інформацією, фундаментально кидає виклик здатності людини формувати та підтримувати ідентичність. Одним із найпоширеніших способів розуміння формування ідентичності є побудова особистого наративу. Ідентичність руйнується під впливом поширення небажаної інформації чи розповсюдження особистих даних. В інформаційному середовищі з’являється як кількісна, так і якісна різниця щодо приватної інформації. Серед іншого, кількість носіїв інформації зросла експоненціально, а це означає, що інформаційні протистояння суспільства та ідентичності відбуватимуться безперервно, а не випадково; поширення інформації в Інтернеті не прив’язане ні до часу, ні до місця розташування, що робить уникнення інформації майже неможливим. Констатовано, що суттєвою проблемою є безпечність персональних даних, що прямо впливає на правову ідентичність особи. Завдяки останнім технологічним досягненням, крадіжка особистих даних в Інтернеті, стала більш поширеною, ніж будь-коли раніше і почала набувати нової технологічної форми. Зловживання персональною інформацією може мати ознаки злочинного діяння. Персональна інформація також слугує засобом ідентифікації людини, в разі зазіхання на неї відбувається неправомірний вплив на ідентичність особи. Інформаційне шахрайство з документами, що підтверджують особу, нині має масовий характер і також є загрозливим чинником для правової ідентичності особи. Доведено потребу комплексного правового регулювання шляхом використання міжкомплементарного підходу, що вказує не тільки на трансформацію юридичного підходу, але й удосконалення технологічно-організаційних гарантій забезпечення правової ідентичності.
Становлення та розвиток місцевого самоврядування у зарубіжних країнах
(Університет «КРОК», 2023) Биков, О.М.; Скоморовський, В.Б.; Биков, Олександр Миколайович; Скоморовський, Віталій Богданович
Наукова стаття, присвячена питанню становленню та розвитку місцевого самоврядування в зарубіжних країнах, розкриває основні питання ґенези місцевого самоврядування у країнах англо-американської системи права. У статті наводяться питання становлення місцевого самоврядування у Великобританії та основи закономірного законодавчого регулювання місцевого самоврядування. У статті розкрито питання північнонімецького об’єднання міст, в рамках якого поступово набувалися політичні права, в тому числі право приймати ключові, обов’язкові для виконання рішення на з’їздах представників ганзейських міст. Стаття містить інформацію щодо міського самоврядування Франції, яке було створено в результаті комунальної революції, під час якої місцеві громади вибороли свої свободи від королівської та сеньйоріальної влади. У науковій статті визначено, що інститути місцевого самоврядування європейських країн представляють практично весь спектр моделей організації та регулювання життя й діяльності місцевих громад. Досліджено, що кожна з європейських країн так чи інакше дотримувалася загальноєвропейських імперативів культури і традицій, що згодом забезпечило європейську ідентичність в організації муніципального управління і знайшло вираження у прийнятті в 1985 році Європейської хартії про місцеве самоврядування, яка закріпила загальні принципи формування місцевого самоврядування в Європі. Охарактеризовано, що теорія фактичного представництва, згідно з якою члени парламенту представляють всю націю, незалежно від місця обрання, оформилася в XVIII столітті та належала англійському праву. Наведено особливості англійського самоврядування в XIX ст., яке полягало в тому, що місцеве самоврядування виступало другорядною системою по відношенню до парламентського самоврядування, тому зміни в місцевому управлінні йшли за трансформацією політичних інститутів і змінами в розстановці політичних сил у парламенті; а демократизація виборчого права сприяла формуванню місцевого самоврядування. Констатовано, що розвиток та становлення місцевого самоврядування Великобританії відбувався схоже на український розвиток, підставою відмінностей є віднесення України до країн континентальної системи права, а Великобританії – до країн англо-американської правової системи.
Функціонування місцевого самоврядування в Україні у період правового режиму воєнного стану
(Класичний приватний університет, 2022) Биков, О.М.; Самань, В.В.; Биков, Олександр Миколайович; Самань, Вікторія Віталіївна
Наукова стаття, присвячена функціонуванню місцевого самоврядування в Україні під час правового режиму воєнного стану як способу вирішення суб’єктами місцевого самоврядування питань місцевого значення під час війни. У статті наводяться питання інструментів і способів вирішення питань місцевого значення під час правового режиму воєнного стану, визначається спосіб і форми функціонування органів місцевого самоврядування під час правового режиму воєнного стану, а також питання контролю за функціонуванням місцевого самоврядування під час правового режиму воєнного стану в Україні на прикладі міста Києва. У статті розкрито питання органів місцевого самоврядування під час правового режиму воєнного стану та проаналізовано, яким чином змінилась структура органів місцевого самоврядування під час правового режиму воєнного стану на прикладі міста Києва як столиці України. Стаття містить інформацію щодо контролю за функціонуванням органів місцевого самоврядування в Україні під час правового режиму воєнного стану на прикладі міста Києва як столиці України. У науковій статті визначено, що інститути місцевого самоврядування вміщують достатньо багато способів та інструментів функціонування і під час правового режиму воєнного стану. Досліджено, які основні рішення було прийнято органами місцевого самоврядування для забезпечення життєдіяльності міста Києва як столиці України під час правового режиму воєнного стану
Ілля Шраг і товариство "Просвіта" у Чернігові
(Юридичний факультет Запорізького національного університету, 2022) Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
У статті відображається участь визначного українського правника та суспільно-політичного діяча Іллі Шрага у чернігівському товаристві «Просвіта» з розкриттям його ролі у її створенні та забезпеченні організаційно-правових основ функціонування організації. Стверджується, що на початку XX століття І. Шраг концентрується на розбудові просвітницького руху на території українських земель. З цією метою він стає одним із фундаторів товариства «Просвіта» у Чернігові, забезпечуючи тісну співпрацю товариства із представниками різних верств українського суспільства. Зазначається, що в діяльності місцевого товариства діяч пропонував використовувати відповідний досвід товариства «Просвіта» у Львові, яке мало значний потенціал культурно-просвітницької та національно-патріотичної діяльності на західноукраїнських землях. Наголошується, що «Просвіта» у Чернігові відігравала значну роль у популяризації ідей українського національного самовизначення серед місцевого населення та усвідомленні його місії щодо розбудови української державності. Відзначається постійне втручання у діяльність організації з боку місцевої влади, яка прагнула максимально обмежити функціонування «Просвіти». Влада безпідставно інкримінувала товариству відсутність масових культурно-просвітницьких заходів, звинувачувала у поширенні незаконної літератури та надмірному впливі на місцеве населення, хоча належних доказів з боку офіційних владних інституцій надано так і не було. Зауважується, що не дивлячись на численні заборони влади та бюрократію, членам товариства все ж вдалося реалізувати значну частину намічених планів на практиці. Ілля Шраг разом з однодумцями налагодив ефективну діяльність серед громадськості в частині піднесення національної свідомості та самоідентифікації українського народу. Завдяки масовим публічним заходам, на які регулярно запрошувались провідні діячі того часу, вдалося підняти українське питання на якісно новий рівень і вкотре актуалізувати потребу в розбудові власної державності із забезпеченням місцевих звичаїв, традицій та рідної мови.
Інформаційна безпека як детермінанта збереження української державності в умовах ведення війни
(Університет «КРОК», 2024) Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
Проблема забезпечення інформаційної безпеки в глобальному світі не оми- нула й Україну. Наша держава, особливо з початком повномасштабної російсько-української війни, постійно потерпає від кібератак на інформаційну інфраструктуру держави (програм- не забезпечення органів державної влади, державні сайти, інформаційно-технічне забезпечення стратегічних державних об’єктів, банківських установ), тотального антиукраїнського інформаційного впливу, поширення дезінформації, просування ідей сепаратизму, розбрату та насильства. Ворог, за допомогою найрізноманітніших технік інформаційного впливу на українців, намагається підірвати основи національної безпеки держави, посягнути на куль- турну ідентичність українського народу, зруйнувати дипломатичні стосунки та міжнародні домовленості між Україною та її стратегічними партнерами, розпалити всередині країни міжнаціональні, міжконфесійні конфлікти, і врешті, посягнути на конституційний лад та територіальну цілісність держави. Не тільки вітчизняні медіаресурси сьогодні, але навіть відомі світові видання, в силу різних обставин, часто висвітлюють інформацію та події, які відбуваються в Україні однобічно чи неповно, порушуючи її цілісність. Населення держави в умовах гібридної війни де- далі більше зазнає інформаційно-психологічного тиску на свідомість. Усе наведене свідчить про необхідність вироблення в Україні механізмів потужного захисту конфіденційності, доступності та цілісності інформації, що унеможливить різного роду посягання на законні права та інтереси громадян, приватних та державних організацій, держави в цілому. У статті висвітлено зв’язок інформаційної безпеки з її родовою категорією – національною безпекою, проаналізовано чинники, які впливають на цілісність, доступність та конфіденційність інформації. Звернено увагу читача на необхідності розвитку інформаційної культури суспільства, що дозволить чинити гідний опір тим загрозам, які постають перед сучасною Україною в умовах повномасштабної, і водночас, гібридної війни з потужною інформаційною складовою.
Інформаційна безпека: правовий та культурологічний виміри
(Кафедра конституційного права та порівняльного правознавства юридичного факультету ДВНЗ “Ужгородський національний університет”., 2024) Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
Проблема інформаційної безпеки в Україні набуває надзвичайно важливої ролі для українського суспільства, яке в умовах російсько-української війни стало об'єктом прямих інформаційно-пропагандистських та інформаційно-психологічних операцій з боку Росії. В межах теоретичної юриспруденції важливе пожвавлення розробки дієвих стратегій з інформаційної безпеки та забезпечення їх практичної реалізації як на національному, так і на міжнародному рівнях. Наше дослідження ми умовно поділяємо на дві частини. Для нас важливо надати характеристику інформаційної безпеки як правового явища і з'ясувати його сутнісні характеристики. Для цього інформаційну безпеку розглядаємо в її широкому розумінні, як соціокультурне явище, з характерним для нього комплексом заходів, спрямованих на захист цілісності, конфіденційності та доступності інформації, захист прав людини, суспільства та держави в інформаційній сфері. В другій частині дослідження, ми окремо розглядаємо інформаційну безпеку на рівні індивідуальної особи. Досліджуємо її зв'язок з інформаційною культурою, інфо-медійною та цифровою грамотністю. У статті подано перелік рекомендацій щодо забезпечення інформаційної безпеки. Пропонується налагодження ефективної міжнародної співпраці (підтримки необхідних договірних відносин, проведення дипломатичної роботи, налагодження співпраці на рівні окремих спеціалістів з кібербезпеки), вдосконалення роботи спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ України та встановлення додаткового контролю за кваліфікацією працівників кіберполіції, що дозволить збільшити ефективність карного розшуку кіберзлочинців. Наголошено на важливості боротьби з пропагандою та дезінформацією, перегляду фінансових механізмів реалізації стратегії із забезпечення інформаційної безпеки. Правовий та культурологічний аспекти у нашому дослідженні включають також погляд на інформаційну безпеку на рівні індивідуальної особи, де порушується питання розвитку спеціальних умінь та навичок у громадян, які дозволять мінімізувати ризики порушення їхніх прав в інформаційній сфері.
Інформаційна безпека: сучасні ризики та загрози у сфері зберігання та обміну інформації
(Університет «КРОК», 2023) Биков, О.М.; Биков, Олександр Миколайович
Стаття присвячена аналізу інформаційної безпеки в аспекті основних ризиків та загроз, що виникають під час зберігання та обміну інформацією. Технічний прогрес впливає на всі сфери життя людини, а новації в інформаційній сфері, разом з їх численними перевагами, спричиняють появу безпрецедентних раніше викликів безпеці людини у її найрізноманітніших вимірах. Сучасні інформаційні технології істотно впливають на особу розширенням можливостей доступу до інформації та загальним постійним приростом її об’ємів. Поступово в користувачів поглиблюється розуміння сутності інформаційних процесів, зростає здатність осмислення та узагальнення одержаних знань, розвиваються спеціальні вміння і зростає ступінь компетентності фахівців. Люди з усього світу підтримують зв’язок через Інтернет, вільно публікуючи інформацію про свою діяльність, взаємодію та інші аспекти особистого життя, часто забуваючи при цьому про власну безпеку. Особливо небезпечними є випадки використання недостатньо захищених та вразливих до зовнішніх злочинних посягань ресурсів державними установами та організаціями. Необхідно також враховувати, що надмірне захоплення віртуальним світом загрожує людині втратою її індивідуальності та етнокультурної самобутності, соціальною самоізоляцією, посиленням дегуманізації робочого процесу. У статті констатовано, що перед кожною сучасною державою та численними міжнародними організаціями постає нове завдання щодо необхідності розвитку інформаційної культури суспільства. Оскільки постійно зростає рівень інформаційних потреб сучасного суспільства, науковці повинні зосередити свою увагу на вивченні усіх можливих загроз у сфері зберігання та обміну інформації, напрацювати механізми що дозволять ефективно протидіяти незаконному доступу до інформації, зменшувати ризики її втрати чи пошкодження. В роботі також зосереджено увагу на дослідженні основних форм незаконного доступу до інформації, описано основні ознаки протиправних дій, що загрожують інформаційній безпеці.