Перегляд за Автор "Горєлова, В.Ю."

Зараз показуємо 1 - 15 з 15

The predicate of "moral law" in the doctrine of humanrights
(Університет «КРОК», 2023) Horielova, V.Yu; Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка Юріївна
У статті роз’яснюється сенс застосування конструкції «предикат морального закону» та обґрунтовується влучність її використання в контексті доктрини прав людини. Досліджено, що у сучасному розвинутому правовому суспільстві на сьогодні взагалі відсутні раціональні шляхи до згоди відносно того, що є моральним. Окрім того, таких шляхів не передбачено з огляду на те, що не існує єдиної концепції встановлення чіткої ієрархії моральних вимог у законі, а сучасні тенденції трансформації моралі в суспільстві породжують нові теоретичні конструкції. Аналіз сучасних національних і іноземних джерел дає можливість стверджувати що новітнє розуміння моралі швидкими темпами починає «прогинатися» під можливостями та зручностями новітніх технологій. З одного боку, позитивним на сьогодні є тенденція до розширення прав людини, а з іншого - викривлення моральних ідей і цінностей які були вироблені протягом існування всього людства. Предикатом закону, можна вважати узагальнену абстрактну чи конкретно-визначену ситуацію, що схематично означена в правовій нормі і відображає осмислення дійсності, окреслює об’єктивні явища та визначає логічні правові відносини. Зрозуміло, що такою «серцевиною» в законі можливі лише моральні постулати. Аналіз рішень Європейського суду з прав людини дає можливість стверджувати, що майже у всіх справах Суд керується предикатом морального закону, який прямо випливає з положень Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Основними моральними предикатам тут виступає низка заборон: заборона вбивства, завдання болю та страждань; заборона рабства, примусової праціта обмеження свобод невинуватої особи; заборона залишати особу в скрутному становищі та небезпеці (що включає медичну допомогу, юридичну, соціальну тощо); заборона втручання до особистого життя особи (приватного, сімейного, житла, кореспонденції тощо); заборона переслідувань за думки, погляди, переконання, вподобання та релігії; заборона дискримінації ; заборона зловживання правами. Предикат морального закону зводиться до наступного: мета будь-якого закону - забезпечення справедливості, яка знаходиться в лоні моралі; закон не може ігнорувати мораль, аморальні положення закону не можуть вважатися дійсними; неузгодженості та протиріччя в праві повинні вирішуватися за рахунок моралі.
До питання правового захисту комерційної таємниці під час аудиторської перевірки в Україні
(Університет "КРОК", 2014) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка Юріївна
У статті досліджено юридичні та фактичні особливості захисту комерційної таємниці на підприємствах під час аудиторської перевірки. Проаналізовано положення чинного законодавства України, зроблено висновки щодо його відповідності потребам практики, сформульовано пропозиції з удосконалення відповідного законодавства
Етичні та правові перспективи застосування штучного інтелекту в Україні.
(Університет «КРОК», 2024) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка Юріївна
У статті розглядається питання перспектив застосування штучного інтелекту. Зазначено, що на сьогодні зберігається тенденція щодо складності перевірки роботи систем штучного інтелекту на відповідність правовим нормам та існуючим етичним принципам. Це ускладнено також відсутністю єдиних підходів, що застосовуються при визначенні критеріїв етичності під час розроблення та використання технологій штучного інтелекту. Відповідно, у статті проаналізовані міжнародні правові акти з питань права та етики застосування штучного інтелекту у порівнянні з діючими вітчизняними нормами. Проаналізовано дослідження іноземних науковців, на підставі яких виявлено цілу низку етичних проблем, які можуть виникати при розробці та застосуванні програми штучного інтелекту, що може привести до різного роду правових конфліктів та спотворення моральних надбань людства. Відповідно, вбачається вірним розроблення Етичного кодексу застосування штучного інтелекту в якому пропонується розмежувати моральні принципи для створювачів штучного інтелекту та його користувачів. У статті визначені принципи, на яких має ґрунтуватися Етичний кодекс застосування штучного інтелекту. Акцентується увага на тому, що не дивлячись на коло позитивних можливостей штучного інтелекту, для суспільства більш важливою стоїть питання про запобігання шкоди людині та її правам. Приналежно, з розробкою Етичного кодексу застосування штучного інтелекту, необхідно прийняти певні правові документи (наприклад, Інструкції з розробки штучного інтелекту для кожного з певних цілей використання, Інструкції з організації та застосування штучного інтелекту тощо). Відповідно, у статті наводяться деякі положення щодо їх змісту.
Журналістська свобода слова та суспільна мораль: теоретико-правовий аспект
(Науково-дослідний інститут публічного права, 2020) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка Юріївна
У статті досліджується питання співвідношення категорій «свобода слова» та «суспільна мораль». Проаналізовані законодавчі акти щодо забезпечення права журналіста на свободу слова. Встановлено, що втручання у право особи на свободу вираження поглядів становитиме порушення як міжнародних, так і національних правових актів. Виявлено, що, хоча свобода вираження поглядів журналіста і являє собою одну з важливих засад правового та демократичного суспільства та забез печена захистом законодавства, однак наведені в статті законодавчі положення ма ють певні винятки. Єдність моралі і журналістики визнана світом і не піддається сумніву, адже журналістика по суті своєї діяльності здатна впливати на психіку та духовний стан більше, ніж будь-яка інша професія, а також журналістика схильна до втручання в особисте життя і долі будь-кого, і таким чином безмежної свободи слова у журналіста бути не може. В статті досліджені певні обмеження та забо рони на поширення певного переліку інформації у моральних кодексах журналіс тів зарубіжних країн. Такі обмеження та заборони цілком відповідають світовим міжнародним документам та переслідують ціль забезпечити захищеність особи від свавільної свободи слова журналіста. Сьогодні, коли в жодному законодавчому акті не передбачено поняття моралі, а також неможливо запровадити єдині моральні критерії для всіх, єдиним можливим засобом регулювання суспільної моралі ви ступають правові приписи, націлені на загальне благо та загальну колективну необ хідність. У статті висвітлені деякі позиції Європейського Суду з прав людини щодо питання свободи слова журналіста та виявлено, що відповідальність журналіста залежить не лише від якості інформації, але й від способу її подання, а також має значення спосіб оприлюднення інформації, оскільки встановлено, що аудіовізуаль ні засоби масової інформації мають значно більший вплив на психіку людини, ніж друковані. Наголошено, що свобода слова журналіста хоча і передбачає вільне ви раження поглядів, що є обов’язковою умовою правової держави, але застосування цього права не повинно суперечити вимогам права, моральним уявленням та кор поративним прпвилам
Значення юридичної клініки для формування юристів нової генерації
(Університет «КРОК», 2018) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка Юріївна
У статті досліджується сутність юридичних клінік в Україні, що набуває суттєвого значення для новітнього стилю освіти майбутніх фахівців у галузі права.
Зіставлення понять "моральність", "толерантність" та "терпимість" в якості правових категорій
(Університет «КРОК», 2023) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка Юріївна
У статті окреслені наявні підходи до розуміння таких понять як толерантність, терпимість та моральність. Виявлені основні ознаки категорій «толерантність» та «терпимість». Проведено зіставлення цих понять з правової позиції. Виявлено, що сенс категорій «толерантність» та «терпимість» зводиться до однакової мети їх застосування, а саме: безконфліктного існування людини у соціумі та цивілізованого вирішення питань. Ці два терміни використовуються одночасно у міжнародних правових актах. Разом з тим, поняття «толерантність» наділено більш змістовною складовою. Наголошено, що категорія «толерантність» є іноземним інструментом для реалізації ідеї терпеливого, поблажливого ставлення до людини з метою укріплення проголошених прав людини, направлених на боротьбу з будь-якою дискримінацією та досягнення мирного співіснування людей у соціумі. Встановлено, що категорія «моральність» вміщує в собі толерантність відносин та терпимість людей один до одного. Зауважено, що важливість терміну «моральність» прямо випливає з Конституції України, оскільки неодноразово застосовується в її межах, а також входить до змісту статей національних законів в різних галузях права: цивільного, кримінального, трудового, адміністративного тощо. Адже українська держава наголошує не лише на фізичному та психічному, а й на моральному розвитку дітей. До того ж посягання на «моральність» прямо передбачена розділом XII Кримінального Кодексу України, а відшкодування моральної шкоди прямо передбачено цивільним законодавством. Робиться висновок, що саме категорія «моральність» повинна застосовуватись в межах національного законодавства, адже саме вона виступає в якості правового ідентифікатора доброго та поганого, що передбачає, на відміну від «толерантності», певну позитивну або негативну відповідальніст
Поняття приватної детективної (розшукової) діяльності в Україні
(Університет «КРОК», 2017) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка Юріївна
Стаття присвячена проблемам визначення поняття приватної детективної (розшукової) діяльності в Україні, досліджуються підходи до розуміння зазначеного поняття та пропонується авторське його трактування.
Поняття та правовий статус електронного цифрового підпису в Україні: проблемні питання
(Університет "КРОК", 2016) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка Юріївна
У статті досліджується поняття та правовий статус електронного цифрового підпису, а також здійснюється порівняльний аналіз деяких положень національного та міжнародного законодавства в межах даного питання
Поняття фінансово-правової відповідальності як самостійного виду відповідальності
(Університет "КРОК", 2016) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка Юріївна
У статті розглядається поняття фінансово-правової відповідальності як самостійного виду відповідальності. Наголошується на позивному та негативному її аспектах
Поняття юридичної відповідальності держави перед особою
(Університет "КРОК", 2014) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка Юріївна
У статті досліджуються особливості юридичної відповідальності держави перед особою. Запропоновано авторське визначення поняття «юридична відповідальність держави перед особою».
Поняття ідеограми в якості доказу волевиявлення особи
(Університет «КРОК», 2023) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка Юріївна
Стаття присвячена дослідженню окремих питань використання ідеограми в якості затвердження волевиявлення особи в межах інтернет-простору крізь призму кримінально-процесуального права. Тема статті обґрунтована проблематикою невизначеного становища різновидів ідеограм, які останнім часом починають «виходити» за межі побутового спілкування і набувають значення волевиявлення людини. Досліджено поняття ідеограм та найбільш відомого їх виду – emoj, на підставі чого виділені основні ознаки ідеограми. Запропоновано авторське визначення поняття ідеограми, що пропонується як знак-зображення, що використовується для вказівки на емоційний стан, дію або об’єкт, що несе смислове навантаження та інтерпретуються відповідно до національного менталітету та традицій. Орієнтуючись на статистичні дані стосовно кількості застосування ідеограм в мережі інтернет, зроблено висновок щодо проникнення останніх з особистого спілкування у бізнес та на робочі місця працівників, не зважаючи на те, що ідеограми не входять до етики професійного спілкування. Виходячи із зазначених у роботі досліджень можливо стверджувати, що на сьогодні має місце поєднання широкого використання ідеограм в межах розмитих кордонів між діловим та особистим спілкуванням. Зазначено, що культура певної країни впливає на інтерпретацію ідеограм. У статті окреслено та досліджено іноземну практику використання ідеограм в судах в якості доказів у кримінальних та господарських справах (приналежно, такі види ідеограм як смайли фігурують у справах про переслідування особи та про погрози її здоров’ю чи репутації на робочому місці, про сексуальне переслідування тощо). Виявлено, що у зв’язку з поширеним використанням ідеограм, судам неминуче доведеться мати справу із розглядом їх в якості доказів, але ставиться під сумнів готовність суддів, слідчих, прокурорів до однозначного сприймання ідеогра
Порушення митних правил фізичними особами при перетинанні кордону: аналіз випадків незаконного притягнення особи до адміністративної відповідальності
(Університет "КРОК", 2016) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка Юріївна
У статті проаналізовані окремі випадки незаконного притягнення особи до відповідальності за порушення митних правил
Правові позиції Європейського Співтовариства щодо жорстокого поводження з людиною в органах досудового розслідування
(Університет "КРОК", 2016) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка Юріївна
Досліджено зміст категорії «жорстоке поводження з людиною» в полі правових позицій Європейського суду з прав людини
Роль цифровізації державних послуг в якості гарантії прав людини на взаємодію з державою та взаємну відповідальність в Україні
(Університет «КРОК», 2024) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка Юріївна
Статтю присвячено дослідженню питання цифровізації у державному секторі, що набуває особливої актуалізації з огляду на останні тенденції (пандемії, кризи, воєнні конфлікти) в усьому світі. Розвиток науково-технічних досягнень з кожним кроком демонструє великий потенціал, ціллю якого має бути добробут населення, безпека та можливість реалізації всіх прав та інтересів людини. Відтак виникає необхідність справедливого балансу інтересів та взаємної відповідальності людини та держави, що також має розглядатися з позиції цифрових технологій. Відповідно до мети дослідження, у статті розглянуто зміст сучасного стану цифровізації державних послуг; визначення ролі цифровізації державних послуг в якості гарантії та забезпечення прав людини на взаємодію з державою та взаємну відповідальність в Україні. Зазначено, що порядок надання адміністративних послуг це не лише ряд цілеспрямованих заходів, які повинні приблизити до ефекту «надання сервісу», що у свою чергу, означає орієнтацію на людину в правовій державі. Побудові моделі правової держави сприяють сучасні технології, які покликані забезпечити полегшення реорганізації з «адміністративно-команд- ної» у «сервісну» державу. Таким чином, цифрові технології в організації надання публічних послуг населенню, націлені сприяти зміні значення людини як реального суб’єкта процесів сервісного спрямування. Зауважено, що метою підвищення якості надання адміністративних послуг в Україні та розширення їх спектру має бути: спрощення в отриманні державних послуг для населення; рівність в можливостях їх отримання; справедливість (не можливості застосування штучних перепон та отримання неправомірних винагород). Разом з тим наголошено на тому, що «зручність і доступність» повинна гарантувати право людини на взаємодію з державними органа- ми та взаємну відповідальність і не стати в кінцевому результаті моделлю «цифрового контролю» людського буття, при якому будуть порушуватися основні права людини та громадянина.
Система принципів приватної детективної (розшукової) діяльності в Україні
(Університет "КРОК", 2017) Горєлова, В.Ю.; Горєлова, Вероніка Юріївна
У статті досліджується теоретико-правові аспекти формування системи принципів де тективної (розшукової) діяльності в Україні як специфічного виду правової дійсності та роз крито їхній зміст. Обґрунтовано, що важливим фундаментом формування даної системи має бути визнання домінуючої ролі права на повагу до приватного життя особи