Перегляд за Автор "Карамушка, Людмила"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Обгрунтування управлінських рішень щодо забезпечення психологічного здоров’я персоналу організацій під час російсько-української війни
(Університет «КРОК», 2024) Карамушка, Людмила
Актуальність вивчення управлінських втручань, спрямованих на забезпечення психологічного здоров’я та добробуту персоналу, обумовлена поширеністю стресів на робочому місті та їх глобальним негативним впливом на стан людини, що багатократно посилилось в під час війни. Вирішення цієї проблеми розглядаються в контексті гуманістичного, людино-центрованого підходу до управління, в я кому персонал розглядається як головний ресурс організації. Мета дослідження – сформулювати теоретично-методологічний базис для ухвалення управлінських рішень стосовно забезпечення психологічного здоров’я персоналу організацій під час російсько-української війни. На основі аналізу документації ВООЗ та МОЗ України, інструкцій та керівництв міжнародних організацій в сфері охорони праці, опублікованих результатів досліджень вітчизняних і західних вчених, сформульовано авторську модель психолого-організаційних впливів на трьох рівнях: індивідуальні особливості, компетенції та стани персоналу (мікрорівень), організаційне середовище (мезорівень), взаємодія організації та суспільства (макрорівень). Поняття «здоров’я» розглядається як стан повного фізичного ментального та соціального добробуту людини, а психічне здоров’я – як його невід’ємний компонент. Стаття розкриває широкий контекст вивчення проблеми психічного здоров’я на рівні всієї організації, що передбачає аналіз «здорової організації» та її складових. У «здорових організаціях» керівництво, культура, клімат та практика створюють середовище, сприятливе для забезпечення різних видів здоров’я та безпеки працівників, а також організаційної ефективності. Розкрито психосоціальні ризики та організаційно-психологічні детермінанти забезпечення психічного здоров’я, описано різновиди соціальної напруженості в організаціях. Узагальнено досвід західних організацій, запропоновано класифікацію загальних та спеціальних втручань, спрямованих на підтримку психічного здоров’я персоналу. Проведений огляд допоможе керівникам визначити мішені організаційних вплив, підібрати ефективні засоби та психологічні втручання задля збереження психічного здоров’я персоналу, а також потурбуватися про власний психологічний добробут та професійну ефективність під час війни та в інших катастрофічних умовах.
Особливості управлінських рішень щодо забезпечення психічного здоров’я та розвитку толерантності до невизначеності у персоналу комерційних організацій в умовах війни
(Університет «КРОК», 2024) Карамушка, Людмила; Терещенко, Кіра
Мета статті полягає у вивченні особливостей управлінських рішень щодо забезпечення психічного здоров’я та розвитку толерантності до невизначеності у персоналу комерційних організацій в умовах війни. Для досягнення мети були поставленні наступні завдання: дослідити рівень вираженості психічного здоров’я персоналу комерційних організацій в умовах війни; проаналізувати зв'язок психічного здоров’я та толерантності до невизначеності персоналу комерційних організацій в умовах війни; обґрунтувати систему управлінських рішень для забезпечення психічного здоров’я та розвитку толерантності до невизначеності персоналу комерційних організацій в умовах війни. У статті проаналізовано рівень вираженості основних компонентів психічного здоров’я персоналу комерційних організацій в умовах війни (емоційного, рефлексивно-особистісного, операційно-функціонального). Показано вияви толерантністю до невизначеності персоналу комерційних організацій в умовах війни (ставлення до новизни; ставлення до складних завдань; ставлення до невизначених ситуацій; надання переваги невизначеності; загального показника толерантності до невизначеності). Доведено зв'язок психічного здоров’я персоналу комерційних організацій в умовах війни з показниками толерантністю до невизначеності. Виявлено, що найбільше зв’язані із толерантністю до невизначеності емоційний та рефлексивно-особистісний компоненти психічного здоров’я персоналу комерційних організацій. Обґрунтовано доцільність прийняття та реалізації спеціальної системи управлінських рішень в комерційних організаціях не лише для забезпечення економічної ефективності діяльності організації, а для підтримки психічного здоров’я та розвитку толерантності до невизначеності персоналу комерційних організацій в умовах війни, детально описано складові цієї системи управлінських рішень (на рівні організації в цілому та на рівні персоналу).
Психічне здоров’я персоналу організацій в умовах війни: основні вияви та ресурси
(Університет «КРОК», 2022) Карамушка, Людмила
У статті представлено результати проведеного автором емпіричного дослідження основних виявів та ресурсів психічного здоров’я персоналу організацій в умовах війни. Розкрито зміст психічного здоров’я персоналу організацій в умовах війни та його структура. Виявлено недостатній рівень загальних показників стану фізичного та психічного здоров’я персоналу організацій в умовах війни, зокрема, констатовано більш низькі показники психічного здоров’я, порівняно з фізичним, а також негативні та позитивні тенденції у рівні розвитку основних складових психічного здоров’я. Автором здійснено класифікацію основних виявів стресу у персоналу організацій в умовах війни, проблем у спілкуванні з людьми та у здійсненні професійної діяльності. Показано, що найбільш вираженими проблемами психічного здоров’я персоналу організацій в умовах війни є проблеми, які стосуються здатності протидіяти стресу, далі слідують проблеми, що мають відношення до здатності здійснювати професійну діяльність (забезпечувати її ефективну організацію та продуктивність) і на останньому місті знаходяться проблеми, що пов’язані із здатністю налагоджувати стосунки з людьми. Разом з тим, констатовано, що для переважної більшості опитаного персоналу, не дивлячись на всю складність воєнного періоду, притаманна позитивна спрямованість життєдіяльності (бачення перспектив майбутнього, віра в життя, позитивне ставлення до своєї професійної діяльності тощо). Здійснено класифікацію ресурсів (організаційно-психологічних та особистісних), які використовує персонал організацій для підтримки та збереження психічного здоров’я у воєнний період. Констатовано розрив між ресурсами (ресурси організації значно «відстають» від ресурсів соціального оточення та особистісних ресурсів).