Перегляд за Автор "Петрунько, Ольга"

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Аксіопсихологія та аксіогенез особистості в умовах соціальної кризи
(Університет «КРОК», 2023) Петрунько, Ольга; Петрунько, Ольга Володимирівна
У статті проаналізовано сутність феноменів «аксіологія», «аксіопсихологія», «аксіогенез», «аксіпсихіка», «суб’єкт аксіогенезу» та деяких інших, а також існуючі зв'язки між цими феноменами у традиції сучасного аксіопсихологічного підходу. Автор спирається на традиційні уявлення про аксіологію як науку про особистісні цінності людини і разом цим робить наголос на соціальній та суб'єктнісній природі цих цінностей та наголошує на міцному зв’язку цінностей із показниками суб’єктності учасників соціального буття. Суб’єктність розглядається як авторство власного життя, яке гарантується системними знаннями суб’єкта про природу і сутність інтелектуальних, духовних, моральних, естетичних та інших цінностей, і міцно пов’язане з традиціями суспільства. Суб’єкт аксіогенезу – як автор і носій суб’єктності – уособлює найважливіші цінності свого суспільства. У зв’язку з цим автор даної статті стверджує, що не існує цінностей та носіїв цих цінностей поза межами соціального діалогу і соціальної взаємодії. Систему цінностей суб’єкта розглянуто як продукт суспільного діалогу, який розуміється як обмін когніціями, емоціями та інтеракціями щодо ідеального, ефективного облаштування суспільства на засадах аксіопсихологічних принципів та аксіологічних практик. Суспільний діалог визначається як чи не єдиний інструмент, який може гарантувати надійність тих чи тих суспільних змін, особливо в часи суспільної кризи. Автор статті приділяє велику увагу одному з найважливіших учасників цього діалогу і найважливішому інструменту його висвітлення – засобам масової комунікації (масмедіа). При цьому висвітлюється питання не так про всемогутність масмедіа, як про ризики, які вони створюють. Йдеться про те, що в сучасних інформаційних суспільствах (медіасуспільствах) відбуваються процеси медіатизацій моралі і цінностей, які зачіпають ціннісні структури свідомості практично всіх соціальних суб’єктів і суспільства в цілому. Показано, що роль масмедіа як головного актора суспільного буття в медіасуспільствах істотно посилюється в часи тривалої суспільної кризи. Автор статті посилається на відомі наукові концепції аксіогенезу та дані соціально-психологічних моніторингів громадської думки, здійснених в Україні впродовж 2013-2023 рр. численними аналітичними інституціями, і показує, що зміни панівних цінностей в умовах тривалої соціальної кризи є неуникними. А відтак ним підтверджено тезу щодо аксіологічного повороту в системах цінностей суб’єктів суспільної кризи. Означується, що найризикованішим результатом цих змін є аксіопатична особистість – особистість, яка стала на хибний, деструктивний шлях власного аксіогенезу.
Коучинг як психотехнологія неманіпулятивного соціального інжинірингу у професійних та ігрових середовищах
(Університет «КРОК», 2024) Петрунько, Ольга; Петрунько, Ольга Володимирівна
У статті проаналізовано феномен соціального інжинирінгу як сучасну соціально-психологічну метатехнологію неманіпулятивного менеджменту. Показавано основні аспекти, напрямки та можливості реалізації соціального інжинирінгу в різних типах сучасних бізнес-, професійних та ігрових середовищ. Детально проаналізовано маніпулятивний та неманіпулятивний (екологічний, людиноцентрований) аспекти соціального інжинирінгу. Головними ознаками неманіпулятивного соціального інжинирінгу визначено екологічність, гуманістичну центрованість та суб’єкт-суб’єктну спрямованість комунікації та показано, що саме ці ознаки апріорі притаманні методології, методу і технології коучингу. Коучинг розглянуто як багатофункціональний інструмент неманіпулятивного соціального інжинирінгу, придатний для застосування в сучасних бізнес-середовищах, зокрема й для підвишення професійної кваліфікації менеджерів і персоналу, основу якого становить діалог як спосіб обміну інформацією на суб’єкт-субєктних засадах. Показано основні напрямки, переваги й обмеження методу коучингу в умовах індивідуальної, групової та командної роботи. Проаналізовано зв’язки коучингу з такими методами соціально-психологічного впливу як медіація, фасилітація, менторство (наставництво), консультування та тренінг (в тому числі тренінг із широким застосуванням ігрових технологій на засадах геймифікації). Акцентовано увагу на важливій ролі в процесі коуч-менеджменту професійних середовищ так званого «людського чинника». Показано, що, з огляду на природну «ігрову сутність» людини, найактивніше названий чинник, а також її особисті і професійні здібності активуються і розкриваються в процесі ігрової діяльності. Показано також, що перетворення ділових професійних середовищ на середовища ігрові може бути надзвичайно продуктивним у бізнесі, особливо коли йдеться про розв’язання проблемних і навчальних завдань та професійне, інтелектуальне й особистісне зростання учасників таких гейміфікованих середовищ.
Особливості віктимної поведінки молоді
(Університет «КРОК», 2023) Петрунько, Ольга; Паціора, Ганна; Петрунько, Ольга Володимирівна
Статтю присвячено висвітленню питань з вивчення віктимності та віктимної поведінки молоді. У статті представлений теоретичний аналіз, який дає можливість усвідомити проблему сучасного суспільства стосовно віктимної поведінки молоді. Розглянуто соціально-психологічну природу віктимної поведінки. Показано, що така поведінка може виявлятися в будь-якому віці, незалежно від освіти, статі та статусу. Проаналізовано такі форми віктимної поведінки особистості, як «синдром побитої жінки» та набута «завчена безпорадність», а також акцентовано увагу на особливостях віктимної поведінки молоді, які становлять ризик для фізичного, психічного та психологічного здоров’я особистості. Визначено поняття «віктимність» та «віктимна поведінка» та проаналізовано причини виникнення того й іншого. Показано, що ознаки віктимності і віктимної поведінки з’являються ще у дитячому віці через інфантильність, нестачу життєвого досвіду та пряме наслідування відповідних моделей взаємин з близькими дорослими та відповідних поведінкових патернів. Важливими причинами є маргінальність сімей, психологічне та/або фізичне насильство в сім’ї та серед однолітків, невпевненість у собі та невміння відстоювати свої кордони. Усе це створює небезпечну ситуації розвитку для особистості дитини, дитячі психологічні травми, брак мотиваційно-вольової діяльності, слабкість характеру, невпевненість в собі, нездорові відносини між членами сім’ї, підлітковий максималізм, невігластво та невихованість тощо. До чинників віктимної поведінки віднесено й набутий у шкільні роки травматичний досвід, що виступає психологічною основою негативних поведінкових сценаріїв, які учні відтворюють і в подальшому житті (в юнацькому і зрілому віці). Показано, що віктимні особи все своє життя проживають негативні життєві сценарії, сформовані в ранньому і дошкільному дитинстві і активно реалізують у цих сценаріях відому модель драматичного трикутника Карпмана.
Психологічні особливості споживчої поведінки особистості в умовах обмежених фінансових витрат
(Університет «КРОК», 2022) Петрунько, Ольга; Біленко, Олексій; Петрунько, Ольга Володимирівна
У статті розглянуто поняття споживчої поведінки особистості та проаналізовано феномен обмежених фінансових витрат як один із чинників поведінки людини у сфері споживання товарів і послуг. Уточнено поняття стилю споживчої поведінки особистості. Узагальнено підходи до типізації цих стилів. Акцентовано увагу на фінансових, соціальних та психологічних чинниках споживчої поведінки особистості в нормальних умовах існування та в умовах обмежених фінансових витрат. Презентовано методологію і методику авторського емпіричного дослідження з виявлення особливостей споживчої поведінки осіб, які почуваються обмеженими у власних фінансових витратах. Особливий наголос зроблено на тому, що «умови обмежених фінансових витрат» – це не лише економічний феномен (що вимірюється за матеріальними показниками), а насамперед феномен психологічний (що вимірюється показниками суб’єктивного психологічного задоволення від своєї життєдіяльності в цілому). Представлено результати емпіричного дослідження споживчих переваг і уподобань та стилів споживчої поведінки в умовах обмежених фінансових витрат. Респондентами були переважно жінки віком від 18 до 57 років. А отже дані нашого емпіричного дослідження репрезентативні і можуть бути екстрапольовані на жіночі аудиторії. Показано, що в умовах обмежених фінансових витрат переваги й уподобання опитаних жінок здебільшого зосереджені у сферах догляду за собою (косметичні засоби, косметичні процедури, естетична медицина та стоматологія і т.д.), подорожей, додаткових витрат на дітей (організація дитячого дозвілля, відвідування додаткових гуртків, центрів розвитку тощо), взуття та одягу. Виявлено, що домінуючими стилями споживчої поведінки в умовах обмежених фінансових витрат є традиціоналістичний, консервативний і ситуативний стилі. Встановлено також кореляційні зв’язки між споживчими уподобаннями, стилями споживчої поведінки в умовах обмежених фінансових витрат та між іншими психологічними характеристиками особи (домінуючими індивідуальними цінностями, особистісними рисами, толерантністю до невизначеності).
Соціально-психологічні чинники ухвалення рішень в умовах невизначеності
(Університет «КРОК», 2024) Петрунько, Ольга; Петрунько, Ольга Володимирівна
У статті розглянуто феномен невизначеності як наукову категорію філософії та сучасної соціальної психології. Акцентовано увагу на істотних відмінностях щодо уявлень і визначень цієї категорії філософами та соціальними психологами. Показано, що практично всі філософські учіння кваліфікують невизначеність як іманентну ознаку буття і, згідно з цим описують оптимальні – позитивні й розвивальні шляхи і відповідні патерни поведінки індивідуальних та колективних суб’єктів невизначеного буття. Поряд із цим наводяться докази того, що соціально-психологічні наукові теорії тлумачать невизначеність насамперед як стресогенний і травмівний чинник буття, який людина мусить повсякчас долати в ім’я свого виживання. Проаналізовано зовнішні та внутрішні джерела (когнітивні, емоційні та інтеракційні) особистісних ризиків невизначеності та наголошено на тому, що, поряд із ризиками психологічної, екологічної й особистісної невизначеності особливе місце посідають ризики спектру так званої «габітуальної», або «кризової взаємодії» (кризові емоції, переживання, почуття, стани тощо, які актуалізують відповідні когнітивні патерни мислення і поведінки та пошук прийнятних моделей неприйнятної ситуації з метою виходу із стану кризи. Показано, що головним природним потягом переважної більшості людей в умовах невизначеності є їхнє фанатичне прагнення до визначеності, яке сприймається ними як умова збереження не лише особистісної цілісності, а й власного життя в цілому. І в прагненні до такої визначеності люди втрачають смисли і позитиви невизначеності, яка створює умови і нові горизонти для народження і вибудовування нових цінностей і нових смислів. Також показано, що ухвалення рішень в умовах невизначеності має ряд принципових особливостей, які насамперед стосуються не так якості цих рішень, як їхнього позиціонування на різних рівнях упровадження: 1) рівні ухвалення цих рішень суб’єктами, на яких спеціальними повноваженнями покладено відповідний обов’язок; 2) рівні розуміння і схвалення даних рішень цільовими аудиторіями; 3) рівні розуміння і прийняття їх переважною більшістю окремих громадян. Окрім того, це стосується максимального наближення ухвалених рішень до несуперечливих і впізнаваних більшістю осіб даної соціокультурної групи символічних форм.
Утворення нових ідентичностей в процесі адаптації особистості до травмівних подій життя
(Університет «КРОК», 2023) Петрунько, Ольга; Петрунько, Ольга Володимирівна
У статті представлено авторський погляд на феномен соціально-психологічної адаптації особистості до травмівних подій життя. Під травмівними розуміються будь-які несподівані і небажані події, які потребують виходу за межі комфорту та вимушеної докорінної перебудови внутрішнього світу і поведінки людини. Одним з показників вимушеної перебудови адаптаційного характеру вважається оновлення системи ідентичностей особистості. Наголошено на двох альтернативних стратегіях адаптації людини до травмівних подій життя: 1) деструктивній: набуття вивченої безпорадності, провина і сором, деструктивні настрої, віктимізація, стан жертви; 2) конструктивній: створення ефективної системи ідентичностей, відповідної новим умовам життя. Ці стратегії реалізуються в результаті поетапного проживання особистістю особливого і досить тривалого етапу її життя, який має назву криза ідентичності. Показано, що криза ідентичності проживається людиною як ряд відносно послідовних і відносно тривалих стадій: від розгубленості і шоку; до застосування неодмінних деструктивних практик (заперечення, гніву, маніпуляції, депресії); і зрештою до визнання цінності неуникного, що є ознакою успішної персональної та соціальної адаптації людини до травмівних подій життя і ухвалення, прийняття нової себе. Розширено розуміння ідентичності та її функцій: як усвідомлення себе в Світі, як чинника соціально-психологічної адаптації до травмівних подій життя, як чинника самоорганізації, самоконструювання і саморозвитку суб’єкта, як регулятора поведінки в близькому і віддаленому соціальному просторі, як інструмента, який дає змогу коригувати власний життєвий проект у процесі повсякденної життєдіяльності. Показано, що в сучасній психології уявлення про ідентичність набули принципових змін. Замість сталого конструкту внутрішнього світу суб’єкта, що репрезентує зріз його актуального стану «тут і тепер», нині ідентичність розуміється як динамічний процес, результатом якого є «автопортрет» суб’єкта, що постійно конструюється ним самим в умовах адаптації до неуникних змін. Цей «відкритий» авторський проект уможливлює необхідні зміни суб’єкта в адаптивний, нетравмівний спосіб.
Інтернет-залежність дорослих користувачів та можливості її профілактики
(Університет «КРОК», 2022) Петрунько, Ольга; Телешун, Катерина; Петрунько, Ольга Володимирівна
Авторами статті проаналізовано сутність Інтернет-залежності як сучасного соціально-психологічного феномену, який сформувався з появою нового модератора соціальних відносин – Інтернету. Інтернет-залежність кваліфіковано як багатовекторний соціально-психологічний феномен і чинник, який: 1) впливає на свідомість, емоційний стан, фізичне здоров’я та поведінку осіб різного віку; 2) є різновидом нехімічної залежності, яка однаково небезпечна для фізичного і психічного здоров’я не лише дітей і молоді, а й дорослих; 3) є наслідком некомпетентного використання Інтернету і тому, як будь-яка інша залежність, потребує спеціальної корекції. Проаналізовано погляди на виникнення і поширення нехімічних залежностей дорослих користувачів Інтернет-мереж у працях зарубіжних та вітчизняних вчених. Наведено аналіз трактувань поведінкових видів залежності, а також основні підходи і критерії їх класифікації. Уточнено підтипи кіберадикцій, зокрема: адиктивний Інтернет-серфінг (веб-серфінг), фабінг, віртуальні знайомства, кіберсекс (кіберсексуальна адикція), пристрасть до азартних онлайн-ігор (кібернетична лудоманія, онлайн-лудоманія), нав’язлива потреба перебування в мережі Інтернет (Інтернет-адикція, Інтернет залежність), ґаджет адикція, аудіо або відео адикція, телевізійна адикція, онлайн-гемблінг, патологічне онлайн-читання, кібероніоманія, селфітіс (селфізм). Акцентовано увагу на тому, що адикція (залежність) – це нав'язлива, неприродна потреба людини в чомусь такому, що суб’єктивно має для неї фізіологічне, психологічне і психосоціальне значення (потреба в певних стимуляторах настрою, в певних неприродних думках, емоціях і переживаннях, у певних неприродних діях тощо). Показано, що Інтернет-залежність є різновидом нехімічної психологічної залежності, а отже – це насамперед саморуйнівний феномен психіки, який полягає у порушенні емоційно-вольової регуляції. Як і будь-яка інша залежність, залежність від Інтрнету деструктивно впливає на особистість, викликає емоційне й нервове перевантаження, призводить до астено-невротичних та психо-емоційних розладів і навіть соматичних хвороб, порушує міжособистісні та соціальні комунікації адиктів. Окреслено програму і методи профілактики інтернет залежності у дорослих. Докладно розглянуто первинну, вторинну і третинну профілактику адиктивної форми поведінки; особливий наголос зроблено на профілактично-корекційній роботі психотерапевта з особами, схильними до адикції.
Інтернет-залежність як адикція сучасної людини
(Університет «КРОК», 2023) Петрунько, Ольга; Сілаєва, Ольга; Петрунько, Ольга Володимирівна
Статтю присвячено висвітленню ряду питань з проблематики деструктивної інтернет-активності, зокрема інтернет-адикції як психосоціального розладу, що спонукає сучасну людину до втечі від фрустраційної реальності з метою покращення свого психологічного самопочуття за допомогою інтернет-ресурсів. У стаття представлено аналіз теоретичних і прикладних праць зарубіжних та українських учених і практиків, який дає можливість глибоко усвідомити дану проблематику як надзвичайно актуальну для сучасних інформаційних суспільств. Проаналізовано визначення понять «інтернет-активність», «інтернет-адикція», «адиктивна поведінка», описані у фаховій літературі. Визначено соціально-психологічну природу інтернет-адикції, акцентовано увагу на причинах появи й усталення адиктивної поведінки, а також на нейрофізіологічних, соціокультурних та психологічних механізмах, що «запускають» деструктивні процеси адикції. Показано, що залежно від індивідуальних особливостей психіки та характеру незадоволених потреб (що не завжди усвідомлюються), сучасна людина знаходить їх замінники у різних видах сурогатних активностей, у тому числі й низки інтернет-активностей. Проаналізовано умови, за яких інтернет-активність згодом стає чи не повноцінним замінником традиційної соціальної активності і робить користувача залежним від цієї активності. Акцентовано увагу на симптомах залежності від інтернет-активності (інтернет-залежності), зокрема таких як втрата контролю над часом перебування в інтернеті, втрата контролю над змістом споживаного контенту, втрата контролю над власним життям в цілому. Проаналізовано соціальні та психологічні характеристики активних інтернет-користувачів, які сприяють надмірному залученню до мережі потенційних інтернет-адиктів, а також ознаки конструктивної та деструктивної інтернет-активності. Висунуто ряд припущень щодо можливостей профілактики та корекції інтернет-адикції та деструктивної, залежної поведінки. Проаналізовано особливості та етапи включення потенційних інтернет-адиктів до інтернет-мереж та динаміку зростання показників інтернет-адикції серед різних верств населення в умовах стресу, спричиненого суспільною та інформаційною кризою, зокрема в умовах війни. Показано, як ситуація кризи позначається на дітях, їхній поведінці, їх емоційному стані, способі їхнього життя та їх включенні в інтернет-активність. Продемонстровано, як саме автори й розробники інтернет-контенту, інтернет-ігор, відповідних сервісів та додатків, соцмереж тощо, стимулюють інтерес, позитивні емоційні переживання та активність у членів своїх цільових аудиторій, а також як вони залучають до мережі нових відвідувачів, задіюючи для цього різноманітні позитивні підкріплення у вигляді «лайків», бонусів, інтриг, нагадувань, яскравих образів, заохочень тощо і таким чином спонукають користувачів знову і знову повертатися до мережі.