Перегляд за Ключові слова "3d-моделювання"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1

Об'єктивні та емоційні властивості сучасної візуалізації в дизайн-проектуванні
(Київський національний університет технологій та дизайну, 2023) Бердинських, С.О.; Яковлєв, М.І.; Колосніченко, О.В.; Пашкевич, К.Л.; Бердинських, Святослав Олександрович
Метою дослідження є виявлення та систематизація основних візуальних засобів презентації проектного задуму в сучасній формотворчій практиці, встановлення їхньої ролі у передачі об’єктивних та емоційних властивостей представленого об’єкта. Методологія. В дослідженні використано аналіз інформаційних джерел у сфері застосування новітніх засобів візуалізації творчих проектів, аналіз портфоліо сучасних дизайнерів та художників комп’ютерної графіки; структурний та системний аналіз; синтез результатів дослідження. Результати. Проектна графіка у сучасній дизайнерській практиці виконує роль основного засобу доведення цінності проектного задуму, розкриваючи його найважливіші аспекти. Еволюція засобів візуалізації в дизайні останнім часом відбувається завдяки стрімкому розвитку цифрових та інформаційних технологій, зокрема сфери 3d-моделювання, при одночасному функціонуванні традиційних засобів та методів зображень. Визначено, що найпоширенішим засобом візуалізації сьогодні є об’єктивне зображення, яке побудовано на засадах фізичної коректності, і яке несе в собі принципи виразності художньої фотографії. Серед інших засобів набувають поширення зображення, побудовані на принципах умовності передачі властивостей об’єкта, і які відрізняються ефективністю у побудові візуального виразу. До них належать такі форми, як векторні лінійні зображення, скетчинг, нефотореалістична візуалізація, цифровий колаж. Встановлено пріоритети використання кожного із цих засобів у репрезентативних завданнях. Наукова новизна. У дослідженні суттєво розширено та систематизовано номенклатуру сучасних засобів презентації дизайн-проектування, виявлено їхню роль та функціональні властивості. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування їх у практиці дизайну, навчальному процесі підготовки фахівців художньо-творчих галузей, а також подальших дослідженнях з культурології, архітектури та теорії дизайну