Legal Bulletin. 2022. №4.
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2281
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Теоретико-правова призма Будапештського меморандуму: неспрацьовані гарантії(Університет «КРОК», 2022) Француз, А.Й.; Француз, Анатолій ЙосиповичРозгляд питання Будапештського меморандуму, офіційна назва якого є «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до договору про нерозповсюдження ядерної зброї» в реаліях сьогодення викликане саме воєнним вторгненням на територію суверенної української держави з боку її східного сусіда «російської федерації», яка окрім вторгнення декларує ще й погрози застосування ядерної зброї на шляху реалізації своїх підступних імперських амбіцій. З проголошенням Незалежності вже історичною датою стало 24 серпня 1991 року, проте сусідні держави не поспішали визнавати кордони нової держави. Першочерговим питанням став ядерний потенціал України - третій у світі після Сполучених Штатів Америки та «росії». Під тиском провідних країн світу Україна проявила слабкість, а саме відмовилася від зброї та приєдналася до списку без-ядерних держав, а тому черговою історичною датою стало 5 грудня 1994 року, коли такий курс був закріплено юридично. З початком повномасштабної війни 24 лютого 2022 року з обстрілами, з ракетними атаками по цивільному населенню, руйнацією об’єктів критичної інфраструктури стала зрозумілою політика подвійних стандартів і забуте роками питання Будапештського меморандуму знову актуалізувалося. В межах даної наукової статті ми досліджуємо теоретико-правові аспекти цього феномену українського державотворення, звертаємо увагу на його юридичне значення та основні складові елементи. Особливої уваги заслуговують гарантії безпеки надані Україні державами-гарантами в ході його підписання для утримання від територіального проникнення. Зрозуміло сьогодні, що таке роззброєння знизило рівень захищеності території населення та стало причиною порушення її територіальних кордонів, а держави-гаранти вищезазначеного Меморандуму, декларують свою неспроможність ефективного захисту, штучну надуманість претензій і питань до України, щодо утримання даної зброї.Документ Україна на шляху нової зовнішньо-політичної стратегії: юридичне значення та перспективи втілення(Університет «КРОК», 2022) Горбаченко, О.В.; Горбаченко, Олександра ВолодимирівнаВ даному науковому дослідженні спробуємо висвітлити основні зовнішньо-правові напрацювання нинішнього очільника держави – Володимира Зеленського. Особливу увагу приділяємо саме Указу Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 30.07.2021 року «Про Стратегію зовнішньополітичної діяльності України». Адже чи не вперше за останні роки увага була приділена зовнішньому курсу молодої республіки в напрямку на перспективу. Основною ідеєю даного документу є утвердження України у світі як сильної та авторитетної європейської держави, здатної забезпечити сприятливі зовнішні умови для сталого розвитку і реалізації свого економічного потенціалу та українського суспільства, що в свою чергу формує пріоритетні напрямки зовнішньої політики України, зокрема забезпечення незалежності та державного суверенітету України, відновлення її територіальної цілісності, протидія російській агресії. Поряд з тим відмічаємо, що цей документ розширює Закон України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики», адже містить ряд питань не передбачених останнім – це зовнішня трудова міграція, публічна дипломатія для формування позитивного іміджу України за кордоном та економічна дипломатія для розширення зовнішніх ринків збуту. Звертається увага і на введення нового терміну використання «м’якої сили» засобами публічної дипломатії, що сприятиме формуванню позитивного іміджу держави для налагодження нових політичних зв’язків, розвитку торгівельно-економічного партнерства, поширення достовірної інформації про розвиток та досягнення України. Відмічається про виснаженість відносин Україна-ЄС та необхідність їх переосмислення і оновлення сучасних міжнародно-правовий норм та функцій, враховуючи досвід України. Звертається увага на можливість виходу України на нові горизонти співпраці з країнами Африки, Азії. Аналізується юридичне значення та законність алгоритму підписання даного Указу.