Legal Bulletin. 2023. №4(10).
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/551
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Медіація як спосіб вирішення господарських спорів в умовах воєнного стану в Україні(Університет «КРОК», 2023) Григорчук, М.В.; Микитин, Р.С.В публікації висвітлено стан медіації в Україні в умовах воєнного стану, проаналізовано основні положення Закону України «Про медіацію», вказано на основні причини, які гальмують процес розвитку медіаційних процедур. Стаття сфокусована на тих перевагах медіації, які є найбільш ефективними в умовах воєнного стану. В публікації окреслено основні недоліки чинного законодавства, яке регулює процедуру медіації, та запропоновано можливі шляхи їх вирішення. Публікація демонструє порівняльний аналіз розвитку медіації в інших країнах світу відносно України, де показано яким чином інші держави досягли популяризації позасудових форм врегулювання господарських спорів. Ще до початку повномасштабної війни з російською федерацією в Україні вже була нагальною необхідність вирішення проблеми перевантаження судової системи. Війна ж виступила певним тригером, який остаточно підтвердив серед прогресивних політиків та юристів-науковців розуміння того, що впровадження альтернативних способів врегулювання спорів має бути реалізовано вже найближчим часом. В іншому випадку, масове невирішення спорів в судах може перерости в стан повної недовіри бізнесу до судової системи як до неспроможної виконувати покладені на неї функції. Ці загрози особливо підсилюються новими корупційними скандалами, пов’язаними з розслідуваннями Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у Верховному Суді. Така ситуація є загрозливою для інвестиційного клімату в країні, зважаючи на необхідність глобальної післявоєнної відбудови зруйнованої інфраструктури, заводів, фабрик, енергетичних об’єктів, закладів охорони здоров’я, освіти, житла. Ближчими роками Україна потребуватиме значних фінансових інвестицій в економіку країни ззовні від дружніх країн. Тому державна система повинна надавати країнам-донорам розуміння того, що їхні інвестиції є захищеними. Запорукою цьому є якісна та ефективна робота системи судочинства, тому питання розвантаження судів є надважливим завданням в післявоєнних умовах і під час воєнного стану, адже економіка країни продовжує функціонувати в складних умовах. Нарощення штату суддів та арифметичне збільшення кількості судових установ не врегулює проблему перевантаження судової системи. Для вирішення цього завдання потрібне поступове системне впровадження альтернативних способів вирішення господарських спорів (медіації, переговорів). Дана публікація демонструє те, наскільки ефективними можуть бути позасудові способи вирішення спорів в умовах воєнного стану в порівнянні з класичним судовим захистом прав та інтересів господарюючих суб’єктів. Показовими є приклади успішності медіації в таких країнах як: США, Великобританія, Австралія, Канада, Нова Зеландія, де позасудові форми врегулювання господарських спорів є реальними конкурентами юрисдикційним формам і не поступаються їм в ефективності.Документ Місце і роль інформаційного права в системі права України(Університет «КРОК», 2023) Григорчук, М.В.Статтю присвячено дослідженню місця і ролі інформаційного права в системі права України. Проаналізовано стан розроблення цієї тематики з посиланнями до наукового доробку вчених-правників, які здійснювали вивчення системи права України з позицій подання аксіологічного значення інформаційного права. Наведено положення окремих статей Конституції України, якими гарантується можливість правомірно володіти, користуватися і поширювати інформацію, подається офіційне визначення терміну «інформація» відповідно до тлумачення цього поняття в Законі України «Про інформацію». З метою представлення належного рівня дослідження правової природи відносно молодої галузі права, якою є інформаційне право, здійснено вивчення логіко-правових зв’язків між поняттями «інформація» і «право», акцентовано увагу на забезпеченні правомірного використання інформації у поєднанні з рекомендаційно-імперативними приписами правил поведінки, зведеними до обов’язкового виконання всіма членами громадянського суспільства. Подано авторське розуміння ролі і значення інформаційного права в умовах відбиття рашистського нападу, акцентовано увагу на забезпеченні належного рівня інформаційної безпеки, а саме ефективній протидії будь-яким проявам ворожих і недружніх дій у сфері використання інформації незалежно від країни походження. На підґрунті проаналізованого наукового доробку, з посиланнями до висновків як окремих науковців, так і до колективних досліджень представників різних наукових шкіл у сфері інформаційного права та інформаційної безпеки, доведено міжгалузеву природу інформаційного права крізь призму оцінки його ролі та здатності забезпечувати зв’язок між різними галузями права. Висловлено припущення, що така здатність здобувається завдяки його внутрішній побудові, збалансованому функціонуванню елементів цілісного механізму, а саме здатності створити правове середовище для легітимного передавання відомостей. Проаналізовано наукові підходи до розуміння поняття «інформаційне право», висловлене авторське бачення правової природи нормативного регулювання відносин між членами суспільства при використанні, збиранні та поширенні відомостей стосовно себе чи інших громадян, подій чи явищ навколишнього середовища.Документ Проблеми визначення підслідності: теоретико- правовий аспект(Університет «КРОК», 2023) Григорчук, М.В.; Мулик, К.Т.Стаття присвячена дослідженню окремих проблем, пов’язаних із реалізацією органами досудового розслідування своїх повноважень, визначених підслідністю, відповідно до положень статті 216 КПК України. Успішний розгляд кримінальної справи залежить від оптимально сформованих матеріалів досудової підготовки стороною обвинувачення. Вагоме значення цього процесуального інституту має відсутність єдиного підходу до розуміння поняття «підсудність». У статті висвітлюються актуальні питання проблем змісту, що виникають на теоретико-практичному рівні. Важливим є те, що юридичні властивості справи повинні бути співвіднесені до компетенції суду щодо визначення самої підслідності. Проаналізовано порядок проведення розслідування та визначено умови здійснення розгляду кримінальної справи, виокремлено загальну характеристику підслідності суб’єктами досудового розслідування. Визначено проблемні аспекти цієї стадії, що пов’язані із відновлення права, порушеного злочинними діями. Виокремлена процесуальна роль прокурора як особи, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у контексті обсягу наділених повноважень щодо вирішення питання підслідності та подальшого судового розгляду. Визначена тема зумовлена наявними проблемами, що поєднані в слідчій та судовій практиці, пов’язаній з надто широким тлумаченням і застосуванням кримінально-процесуальних норм. Комплексне вирішення питання пов’язане із підслідністю, гарантованою державою, що зумовлене визначенням принципів верховенства права при розслідуванні злочинів, недопущення зволікань при передаванні кримінальних проваджень від одного органу досудового розслідування іншому. Сьогодні актуальності набуває науково-практична полеміка навколо проблем, пов’язаних з визначенням підслідності з боку різних органів. Автори дійшли висновку, що в українському законодавстві відсутній системний підхід, законодавець по іншому підходить до розв’язання проблемних питань, визначених на етапі підслідності, що впливає на формування доказової бази під час досудового і судового провадження. Аналіз судової практики доводить те, що актуальність обраної теми дослідження походить від теоретичних питань, що зумовлює подальшу наукову розвідку в обраному напрямку. Адже якісне провадження кримінального провадження в подальшому розкриває зміст судового розгляду в кримінальних справах у значній мірі залежить від результатів проведення неупередженого і повного розслідування.