Legal Bulletin. 2023. №4(10).
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/551
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Вплив антидемократичних векторів орієнтації угорської республіки на реалізацію її зовнішніх функцій та відносин з Україною(Університет «КРОК», 2023) Француз, А.Й.; Француз, Анатолій ЙосиповичУкраїно-угорські відносини є неоднозначні, хоча Угорщина була однією з перших, хто визнав Україну як незалежну, демократичну та правову державу. Історія пам’ятає, коли відносини були досить добросусідськими, це той період, коли угорські урядовці щиро дотримувалися курсу своїх зовнішніх функцій: міжрегіональне добросусідство; захист і підтримка національних меншин за кордоном; робота в напрямку ЄС та НАТО. Питання демократичного, гуманного ставлення до людини завжди є актуальною темою. Особливого значення цей напрямок набув після Другої світової війни, після звірства та жорстокості нацистів, безжального, нелюдського ставлення до населення, особливо дітей. З того часу відбулося багато історичних подій. Більшість цивілізованих країн стали на шлях перебудови власних ідей та переконань на демократичний лад, докладають максимум зусиль аби події Другої світової війни не повторилися, і навіть на випадок загострення ситуації вирішувати їх виключно переговорним, мирним процесом, але не силою. Російська федерація продовжила по суті існування тієї ж радянської доктрини співіснування. Досить тривалий час у світі була гармонія, світ ще оговтався від жахаючих історичних подій, але вже почали створюватися нові технології, досліджувалися океан та космос, зароджувались нові теорії походження життя, походження людини і т.д., аж поки одного дня все це звелось нанівець. Глобалізація устремлінь, імперські амбіції окремих маніакально спрямованих політиків та їх направленість до розхитування та руйнації гармонії миру і безпеки, розв’язання повномасштабної війни проти України російською імперіалістичною клікою, ситуація на міжнародній арені почала динамічно трансформуватися, змінюватися почалися й окремі цінності, і підходи європейських країн, зокрема, в першу чергу, Угорщини.Документ Теоретичні підходи до реалізації зовнішніх функцій Україною та Угорщиною на сучасних етапах державотворення(Університет «КРОК», 2023) Корольова, В.В.; Корольова, Вікторія ВікторівнаВ умовах воєнного стану зростає важливість оптимізації процесів державотворення. Особливості сучасної української державності знайшли своє відображення, перш за все, у модифікації функцій держави, а тому дослідження теоретичних підходів реалізації зовнішніх функцій у контексті досвіду України та її держави-сусіда Угорщини є вкрай актуальною темою. Оскільки питання державотворення в сучасних умовах не може йти в супереч міжнародному напрямку держави, то варто наголосити, що і не повинно залежати від держави, яка активно відстоює та намагається поширювати свої прямо протилежні підходи до розуміння державотворення. З відліком від 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення на територію вільної, незалежної, суверенної держави Україна, реальність для людей стала «епізодичною», а підходи до державотворення почалися докорінно переглядатися, в пошуку відповіді на питання, з якого ж моменту шлях державотворення почав давати тріщини. Варто відзначити, що такі тріщини почали проявлятися і з 2014 року, коли розпочалася Антитерористична операція на сході України (АТО), яка по суті була тією ж війною, хоч і з меншим територіальним поширенням, проте люди гинули й тоді. Сьогодні ми можемо бачити, що реалізація зовнішніх функцій України та Угорщини є опозиційними, де Угорщина, намагаючись проводити дворівневу політику в бік свого юридичного статусу, як країни ЄС, «обережно» висловлюючись про засудження військових дій російської армії на території України, так і в бік російської співпраці. Так, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан став першим європейським лідером, який зустрічався з російським президентом з квітня 2022 року. У даній науковій статті ми робимо наголос і на євроінтеграційні процеси, які потребують критичного осмислення. Також приділено увагу питанню надання європейської фінансової допомоги Україні на наступні три роки у сумі 50 млрд євро та протидійну позицію угорського лідера Віктора Орбана на цей крок від ЄС до України, який у свій час висловлював навіть погрози застосування «ручного гальма» аби не допустити такого фінансування