Вчені записки Університету "КРОК". 2020. №2(58).
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2566
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Управління інноваційним розвитком регіону на основі використання його здатності до самоорганізації в умовах сталого розвитку(Університет «КРОК», 2020) Мельниченко, Г.М.; Гончаренко, М.Ф.; Безчасний, О.У.Актуальність досліджуваної теми полягає в тому, що в сучасному суспільстві найважливішою ознакою інноваційної економіки є різке зростання ролі організації і самоорганізації в науковому і технологічному розвитку. У зв'язку з цим абсолютно змінюється роль нових знань і компетенцій науково-технічної та управлінської еліти та роль самоорганізації у розвитку економіки як методології нелінійного управління складними системами, які знаходяться в стані нестійкості. Відтак дослідження управління інноваційним розвитком регіону на основі його здатності до самоорганізації є дуже вчасним та актуальним. В статті досліджено історичні етапи виникнення і розвитку науки синергетика, яка розкриває фундаментальні основи порядку в природних і соціально-економічних утвореннях, загальні принципи еволюції і самоорганізації складних нерівноважних систем. Визначено зв'язок науки синергетики із процесом самоорганізації. Подане авторське бачення дефініції самоорганізація, яка визначається як процес спонтанного структуроутворення, який є протилежним тенденціям руйнування існуючих структур. Визначено основні критерії та умови створення і функціонування соціально-економічних систем, які само організуються. Визначено, що в само організованій системі повинен бути певний орган, який виконує роль своєрідного фільтру, здатного розпізнавати характер впливів і в залежності від їх виду виконувати ті чи інші дії. Визначено важливість для управління функціонуванням самоорганізації дотримання закону «необхідної різноманітності», який визначає ефективність функціонування складних керованих систем. Сформульовано основні вимоги до формування, функціонування та розвитку систем, які само організують соціально-економічні системи. Досліджено, що процес самоорганізації найбільш повно розкривається через основні принципи синергетики: два принципи буття - гомеостатичність та ієрархічність, і п'ять принципів становлення - нелінійність, нестійкість, незамкнутість, динамічна ієрархічність і спостереження. Проведений автором аналіз дозволив прийти до висновку про те, що інноваційний розвиток регіональних соціально-економічних систем, як і інших складних нелінійних об'єктів, підпорядковується загальним законам самоорганізації.Документ Соціальні аспекти інноваційного розвитку туризму в регіоні(Університет «КРОК», 2020) Підвальна, О.Г.; Феленчак, Ю.Б.Однією з умов ефективного розвитку економіки є досягнення науково-технічного прогресу, розширення масштабів робіт, пов’язаних із розробкою і впровадженням у господарську практику нововведень. Тому на сучасному етапі функціонування туристичної галузі України вже не існує сумнівів щодо необхідності переходу індустрії туризму на інноваційну модель економічного розвитку. Крім того, на сьогоднішній день туризм є важливим соціальним явищем, яке охоплює значну частину населення планети, тому соціальна складова туристичної діяльності настільки вагома, що враховується практично на усіх просторових рівнях. У статті розглянуто передумови та особливості інноваційного розвитку туризму на регіональному рівні, а також обґрунтовано перспективні напрями інноваційної діяльності у туристичній сфері в умовах соціалізації економіки. Охарактеризовано два головні підходи до аналізу інноваційної діяльності у туристичній сфері – функціональний та просторовий. Наголошено на ролі просторового розвитку у туристичній діяльності та її соціальній функції. Для координації зусиль щодо формування цілісної і системної регіональної туристичної політики в умовах соціалізації економіки необхідною є розробка соціальної доктрини туризму. Проаналізовано соціальні аспекти та виділено організаційні форми інноваційних напрямів розвитку туризму на регіональному рівні, які не можуть бути реалізованими без забезпечення ефективного функціонування відповідних організаційних форм, серед яких органи державної влади та місцевого самоврядування; наукові та освітні заклади; місцеві громади та інші спільноти; туристичні підприємства та організації; заклади сфери обслуговування, транспортні та інші мережі; заклади технічного обслуговування, консалтингові організації; дестинації; засоби масової інформації та ін. Детально розглянуто механізми реалізації адміністративно-управлінського та інформаційного напрямів інноваційного розвитку туризму в регіоні.