Вчені записки Університету "КРОК". 2021. №1(61).
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2463
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Аналіз нефінансових звітів корпоративної соціальної відповідальності у сфері туризму(Університет «КРОК», 2021) Холявка, В.З.; Лешко, Х.С.У статті розглянуто розвиток корпоративної соціальної відповідальності. Метою дослідження є аналіз нефінансових звітів КСВ у сфері туризму. Проаналізовано визначення категорії «нефінансова звітність», як документально оформлена сукупність даних підприємства, що відображає середовище існування компанії, принципи та методи її співпраці з групами впливу, результати її діяльності в економічній, соціальній та екологічній сфері життя суспільства з метою надання стейкхолдерам інформації нефінансового характеру в контексті сталого розвитку та на його принципах. Виокремлено три форми формування нефінансової звітності, а саме – довільна форма, комплексні звіти та стандартизовані. Висвітлено міжнародний досвід КСВ та формування звітів у країнах ЄС, США: у Великій Британії, Китаї, Японії – нефінансовий звіт регулюється законодавством країни. Виявлено, що у країнах ЄС нефінансові звіти готуються із залученням топ-менеджерів, стейкхолдерів та працівників компанії. Визначено, що незважаючи на те, що країни-члени ЄС є досить різноманітними, для них всіх характерними є законодавчо закріплені зобов’язання щодо медичного страхування та охорони здоров’я працівників, пенсійного регулювання й низки інших соціальних питань. Досліджено, що з кожним роком кількість українських компаній, які готові формувати і публікувати нефінансові звіти збільшується. Розглянуто, що сьогодні значна кількість фахівців у сфері корпоративної соціальної відповідальності вважають, що нефінансові звіти у всіх країнах повинні мати однакову назву, а саме «корпоративні соціальні звіти». Виокремлено, що на міжнародному рівні компанії не виділяють один стандарт звіту, вони можуть використовувати два, а деякі навіть більше стандартів, є такі компанії, які не вказують жодних стандартів. Виявлено, що українські туристичні компанії дуже часто свою соціальну діяльність не висвітлюють, оскільки їхні проєкти здебільшого одноразові, а не є запланованою стратегію на довгостроковий період. Розглянуто основні міжнародні стандарти нефінансових звітів. Подані приклади готельних підприємств, які велику увагу приділяють екологічним та соціальним програмам.Документ Концепція управління розвитком інтелектуальних ресурсів економіки України(Університет «КРОК», 2021) Шопша, М.М.В статті представлено концептуальні основи управління розвитком інтелектуальних ресурсів в економіці України, застосування яких підвищить якість вітчизняної освіти й інноваційний поступ відповідно до світових стандартів, сприятиме зростанню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу суспільства й систематизації, розвитку інституту спеціалізованого законодавства. Мета статті полягає в обґрунтуванні науково-прикладних засад формування та реалізації концепції управління розвитком інтелектуальних ресурсів економіки України. Освіта, наука та інновації визначаються сучасною економікою як галузі комплексного механізму, з допомогою якого Україна могла б підвищити конкурентоспроможність економіки і закріпити позиції на світовому ринку. Цього можливо досягти лише при: глибокому аналізі інтелектуальних і фінансових ресурсів з урахуванням інтересів науковців, підприємців, споживачів і суспільства в цілому; взаємодії внутрішніх заходів сприяння інноваціям з потребами світового ринку і уподобаннями споживачів; активній участі керівництва держави і приватних підприємств на основі приватно-державного партнерства. Оновлення і розвиток освіти повинні набути випереджального безперервного характеру, гнучко реагувати на всі процеси, що відбуваються в Україні та світі. Підвищення якісного рівня освіти сприятиме економічному зростанню держави та вирішенню соціальних проблем суспільств. Якісна освіта є необхідною умовою забезпечення сталого демократичного розвитку суспільства. Впровадження положень концепції підвищення ефективності управління розвитком інтелектуальних ресурсів в Україні дасть змогу налагодити тісний взаємозв’язок держави та суспільства щодо управління інтелектуальними ресурсами, що значно підсилить теоретичний і практичний зв'язок між рівнем публічного управління та економічною, політичною безпекою України. Доведено, що формування національного ринку інтелектуальних ресурсів дасть змогу забезпечити Україні статус інтелектуальної держави, що сприятиме її соціально-економічному розвитку за умови відтворення і комерціалізації інтелектуальних ресурсів індивідів, суб’єктів господарювання та суспільства загалом.Документ Управління неформальною освітою як інструмент розвитку додаткових можливостей молоді(Університет «КРОК», 2021) Савельєв, Є.В.У статті досліджуються питання теоретичного представлення визначення поняття неформальної освіти вітчизняними та зарубіжними науковцями; розкрито сутність поняття «неформальна освіта», «формальна освіта», «неформальна освіта» та «інформальна освіта»; досліджено питання впливу неформальної освіти на розвиток додаткових можливостей та проаналізовано досвід застосування підходів неформальної освіти в повсякденному житті. Розглянуті різні варіанти формулювання поняття «формальної освіти», «не формальної освіти» та «інформальної освіти» для закріплення вже існуючих знань та розширення теоретичної бази. Метою статті є вивчення та узагальнення теоретичних засад розвитку неформальної освіти, дослідити вплив неформальної освіти на розвиток можливостей для молоді. Основними завданнями виходячи з мети є: дослідити різні трактування поняття «неформальна освіта». Розкрито питання впливу неформальної освіти на розвиток додаткових можливостей молоді, досліджено одне із головних завдань неформальної освіти - підготовка молоді та дорослих до самостійного життя. З аналізу статті, можна дійти висновку, що у сучасних умовах формальна освіта втрачає свою монополію, так як не дає стопроцентної гарантії інтеграції на ринку праці. Неформальна освіта є однією із сил, яка послаблює цю монополію, пропонуючи альтернативні форми навчання та новий зміст, які допомагають людям пристосуватися до постійних трансформацій суспільства. В багатьох європейських країнах неформальна освіта позиціонується у сфері громадянської освіти і спрямована на створення умов для формування демократично орієнтованого громадянина. Автором проаналізовано та висвітлено вітчизняний та Європейський досвід дослідження різних понять про освіту з метою подальшого використання та впровадження отриманих знань для покращення якості сучасного рівня освіти в України.