Правничий вісник Університету "КРОК". 2019. № 35
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2332
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Організаційно-психологічні чинники, що впливають на управлінську ефективність: уявлення працівників(Університет «КРОК», 2019) Сингаївська, І.В.; Федорець, С.Б.; Сингаївська, Ірина ВалентинівнаУ статті обґрунтовано актуальність дослідження питання підвищення ефективності діяльності управлінців державних органів. Проаналізовано дослідження науковцями проблеми ефективності професійної діяльності керівників державних органів, особливостей професійної компетентності державних службовців (загальні знання; професійні знання; професійні навички; спеціальні навички). Підкреслено, що перелік професійних компетентностей, які сьогодні очікуються від осіб, задіяних у сфері державної служби, має тісні взаємозв’язки з їх особистісними особливостями, а також з уявленнями працівників про перелік компетентностей, які вважатимуться ознакою управлінської ефективності. Надано результати емпіричного дослідження стосовно уявлень працівників про чинники управлінської ефективності керівника. Здійснений аналіз конструктів семантичного диференціалу дав можливість виявити організаційно-психологічні чинники, які, на думку працівників, впливають на загальну професійну ефективність керівника в органах державної влади. Серед переліку демотивуючих дій керівника респонденти вказували, що найдеструктивніший вплив чинять байдужість та відстороненість з боку управлінців. Досліджено також систему уявлень працівників про загальне ставлення керівників до гідності підлеглих. Одержаний результат засвідчив переконаність у відносно високому рівні поваги з боку управлінців. В дослідженні виявлено, що організаційно-психологічні чинники професійної ефективності керівника в органах державної влади сприймаються працівниками через призму їх особистісних особливостей. Особливо відмічається необхідність вдосконалення існуючої системи мотивації працівників. Даються рекомендації керівникам щодо врахування відмінностей між різними категоріями підлеглих при конструюванні різних стилів заохочення, стимулювання та взаємодії з колективом. Виявлені в дослідженні результати дають підстави виокремити організаційно-психологічні чинники професійної ефективності керівника органів державної влади. За результатами проведеного дослідження відмічається доцільність вдосконалення існуючої системи мотивації працівників органів державної влади, врахування керівниками статево-рольових відмінностей між підлеглими.Документ Гендерні особливості професійної компетентності майбутніх економістів(Університет «КРОК», 2019) Васильченко, О.М.; Чернікова, Ю.Л.; Васильченко, Ольга МиколаївнаУ статті аналізуються результати емпіричного дослідження гендерних особливостей професійної компетентності студентів економічного профілю. Проблема формування професійної компетентності майбутніх економістів має пріоритетний напрямок, що викликано підвищенням уваги суспільства та держави до конкурентності та результативності економічної освіти. З іншого боку важливо враховувати вплив гендерних аспектів на формування професійної компетентності особистості, адже це не тільки процес професійного становлення особистості, а й вибір життєвого шляху, а також взаємозв’язок її з соціальним середовищем і отримання особистісного соціального досвіду. Проблема професійної компетентності особистості у гендерному аспекті, попри свою актуальність, залишається мало вивченою. Це створює передумови для проведення ґрунтовних досліджень, пов’язаних з визначенням гендерних особливостей формування професійної компетентності майбутніх економістів. Метою статті є виклад результатів емпіричного дослідження гендерних особливостей професійної компетентності майбутніх економістів. Виявлено, що для більшості студентів-економістів характерний помірний та низький рівень професійної дезадаптації; інтеграція стилів життя, тобто бажання збалансованого об’єднання різних сторін свого життя; інтелектуальний тип професійної спрямованості. Для більшості студентів також є характерними сформовані комунікаційні навички, емоційна врівноваженість та орієнтація на повну відповідальність за кінцевий результат та середній рівень розвитку рефлективності. З’ясовано гендерні особливості професійної компетентності майбутніх економістів. Виявлено, що студенти чоловічої статі значущо більше мають прояви професійної дезадаптації. Для студентів чоловічої статі характерними є такі кар’єрні орієнтації як: менеджмент, автономія та виклик; для студенток такі, як: служіння, стабільність та інтеграція у сфери життя. Виявлена достовірна різниця між показниками юнаків та дівчат за типами професійної спрямованості, а саме: у юнаків переважає реалістичний та інтелектуальний типи; у дівчат переважають заповзятливий тип та конвенціальний тип. Результати ступеню незадоволеності поточною життєвою ситуацією, а також внутрішньої конфліктності не мають особливих відмінностей за гендерною ознакою у цій вибірці дослідження. Результати дослідження гендерних особливостей рівня рефлективності вказують на наявність у дівчат достовірно вищого рівня рефлективності.