Правничий вісник Університету "КРОК". 2019. № 35
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2332
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Тенденції розвитку парламентаризму в контексті сучасних глобалізаційних процесів(Університет «КРОК», 2019) Француз-Яковець, Т.А.; Француз-Яковець, Тетяна АнатоліївнаВ статті розглядаються окремі особливості розвитку парламентаризму в умовах глобалізаційних процесів. Процеси глобалізації не можуть оминути жодне суспільство у світі, хоч би на якому етапі історичної динаміки воно перебувало. Вагоме значення має рівень геополітичної, геоекономічної, а також і від геостратегічної відкритості суспільства. Сьогодні глобалізація призводить до зміни всього сучасного світу, національних систем, стратегій економічного, політичного та культурного розвитку. Дані процеси впливають на всі сфери, породжуючи не тільки взаємозалежність та стандартизацію умов і факторів розвитку окремих країн, але також визначають їх здатність протистояти глобалізаційним викликам та об’єднувати держави у відповідні глобальні чи регіональні структури. Глобалізація, як будь-яке явище об’єктивної дійсності, має як позитивне, так і негативне розуміння, відповідно до чого сформовано два основні напрями – глобалізм і антиглобалізм, які закладають теоретико-методологічні засади аналізу цього явища. Процеси глобалізації є наскільки багатоаспектними, що в рамках однієї статті висвітлено лише досить невелику частину даної проблематики. Зокрема, дослідницька увага акцентується на проблемах демократії у перехідних суспільствах, адже однією із тенденцій сучасності є узгодження парламентаризму з принципами демократії. Сучасні глобалізаційні виклики спонукають до інтенсивних пошуків шляхів вдосконалення національних парламентів. В статті досліджується питання сучасних тенденції структурної побудови парламентів, а також проблема збереження національної ідеології в умовах глобалізації. На сьогоднішній день національні інтереси України безпосередньо пов’язані з євроінтеграцією, тому досвід зазначених країн повинен бути використаним для удосконалення функціонування парламентаризму в Україні. На основі аналізу робляться відповідні висновки щодо можливих шляхів удосконалення функціонування парламенту та існування парламентаризму в Україні.Документ Конституційно-правовий статус парламентів країн ЄС з республіканською формою правління (президентські та парламентські республіки)(Університет «КРОК», 2019) Баликіна-Галанець, Л.І.; Баликіна-Галанець, Людмила ІгорівнаУ статті проведений порівняльний аналіз конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС з республіканською формою правління. Приділено увагу структурі парламентів, способу їх формування, кількості депутатів та строку їх повноважень. На сьогоднішній день національні інтереси України безпосередньо пов’язані з євроінтеграцією. Для реалізації даного завдання одним із інструментів є дослідження інституту парламенту в країнах Європейського Союзу з республіканською формою правління та застосування деяких принципів функціонування на практиці. Цілісного порівняльного дослідження конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС в літературі не проводилося. В Україні не згасають дискусії щодо структури Верховної Ради та доречної кількості народних депутатів. Для розгляду зазначених питань під новим ракурсом, в межах цієї статті, проведений порівняльний аналіз конституційно-правового статусу парламентів країн ЄС з республіканською формою правління. Аналізуючи країни, які входять до складу ЄС, вбачаємо, що вони мають різні форми державного правління, різні етапи розвитку та становлення державності, відмінні традиції, культуру, ментальність тощо. Автор керується правовим критерієм, а саме формою державного правління, та ставить за мету дослідити особливості структури парламентів та порядку їх формування, кількості депутатів та строку їх повноважень. Дослідження конституційноправового статусу парламенту України – Верховної Ради, його перспектив реформування з метою вдосконалення є неможливим та неповним без належного правового аналізу конституційно-правового статусу парламентів країн Європейського Союзу. В даному випадку, географія обрана не випадково, адже в нашій країні триває процес євроінтеграції з метою набуття членства в ЄС. Тому досвід зазначених країн повинен бути використаним для становлення парламентаризму в Україні. На основі аналізу робляться висновки щодо доцільності зміни структури Верховної Ради України та потреби зменшувати кількість народних депутатів.