Legal Bulletin. 2023. №8.

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2172

У восьмому випуску зібрані статті науковців ВНЗ «Університету економіки та права «КРОК», інших закладів вищої освіти, науково-дослідних установ України, підготовлені за результатами їх наукової роботи. Випуск розрахований на викладачів закладів вищої освіти, аспірантів, магістрів, фахівців-практиків у сфері права, а саме: теоретико-правових питань історії розвитку держави і права, політичних, правових учень та філософії права, кримінального права та процесу, цивільного права та процесу, міжнародного та конституційного права, адміністративного та муніципального права, правових аспектів господарського-правової діяльності, діяльності у сфері земельних відносин, криміналістичної та оперативно-розшукової діяльності. DOI: https://doi.org/10.31732/2708-339X-2023-08

Переглянути

Фільтри

20232

Налаштування

Початкова дата: 2023ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-1020-2322

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Трансформаційні процеси системи судочинства в українських землях після судової реформи 1864 року
    (Університет «КРОК», 2023) Скоморовський, В.Б.; Сендецький, В.Р.; Скоморовський, Віталій Богданович
    У статті розкриваються трансформаційні процеси системи судочинства на українських землях після Судової реформи 1864 року. Зазначається, що судова реформа була важливим елементом реформування загальноімперського законодавства середини ХІХ століття. Вона характеризувалася найбільшою послідовністю серед заявлених тогочасних перетворень загальноімперського законодавства. Її переваги доволі чітко проявилися на фоні судових порядків, що існували у дореформений період. Стверджується, що необхідність реформування судової системи стала об’єктивною потребою часу, адже на території країни існувало надзвичайно широке коло судових інстанцій, підсудність яких часто не була визначена, спостерігався різний порядок судочинства, що у підсумку негативно позначилося на процедурі звернення до суду задля захисту своїх прав та інтересів. Наголошується, що проголошені після судової реформи  демократичні принципи дали можливість запровадити новий суд, який мав всестановий характер, і був покликаний забезпечити належні гарантії справедливого і неупередженого судового розгляду. Такий принцип мали втілювати судові палати, які запроваджувалися по усі території країни. Зауважується, що на території українських губерній у різний проміжок часу було створено Харківську, Одеську та Київську судові палати. У процесі заснування нових судових інституцій судові палати мали повноваження здійснювати різноманітні види діяльності. Значення судових палат неухильно зростало і поступово вони ставали суттєвим та ефективним елементом запровадження судових перетворень в країні. Палати проголошувалися апеляційною інстанцією стосовно рішень окружних судів, а також діяли як суд першої інстанції із визначених законом справ. Відзначено, що поряд із судовими палатами діяли мирові суди, які розглядали дрібні цивільні та кримінальні справи та окружні суди, до компетенції яких належали справи, що не відносились до сфери відання мирових суддів та компетенції судових палат. Найвищим судовим органом визначався Сенат. Зазначається, що трансформаційні процеси системи судочинства проходили не завжди злагоджено та зустрічали неабиякі труднощі. Це пов'язувалось насамперед з тим, що окремі території за своїм розвитком та складом були різними, а тому одночасне втілення норм судових статутів у межах цілої країни не видавались можливим. Поставало питання щодо фінансового та кадрового забезпечення реформи, яке на старті судових трансформацій вирішено не було. З огляду на це втілення норм судових статутів суттєво гальмувалося, що часто призводило до неузгодженості у діяльності членів судових установ, а також позначалося на ефективності функціонування судових інституцій.
  • Ескіз
    Документ
    Становлення та розвиток місцевого самоврядування у зарубіжних країнах
    (Університет «КРОК», 2023) Биков, О.М.; Скоморовський, В.Б.; Биков, Олександр Миколайович; Скоморовський, Віталій Богданович
    Наукова стаття, присвячена питанню становленню та розвитку місцевого самоврядування в зарубіжних країнах, розкриває основні питання ґенези місцевого самоврядування у країнах англо-американської системи права. У статті наводяться питання становлення місцевого самоврядування у Великобританії та основи закономірного законодавчого регулювання місцевого самоврядування. У статті розкрито питання північнонімецького об’єднання міст, в рамках якого поступово набувалися політичні права, в тому числі право приймати ключові, обов’язкові для виконання рішення на з’їздах представників ганзейських міст. Стаття містить інформацію щодо міського самоврядування Франції, яке було створено в результаті комунальної революції, під час якої місцеві громади вибороли свої свободи від королівської та сеньйоріальної влади. У науковій статті визначено, що інститути місцевого самоврядування європейських країн представляють практично весь спектр моделей організації та регулювання життя й діяльності місцевих громад. Досліджено, що кожна з європейських країн так чи інакше дотримувалася загальноєвропейських імперативів культури і традицій, що згодом забезпечило європейську ідентичність в організації муніципального управління і знайшло вираження у прийнятті в 1985 році Європейської хартії про місцеве самоврядування, яка закріпила загальні принципи формування місцевого самоврядування в Європі. Охарактеризовано, що теорія фактичного представництва, згідно з якою члени парламенту представляють всю націю, незалежно від місця обрання, оформилася в XVIII столітті та належала англійському праву. Наведено особливості англійського самоврядування в XIX ст., яке полягало в тому, що місцеве самоврядування виступало другорядною системою по відношенню до парламентського самоврядування, тому зміни в місцевому управлінні йшли за трансформацією політичних інститутів і змінами в розстановці політичних сил у парламенті; а демократизація виборчого права сприяла формуванню місцевого самоврядування. Констатовано, що розвиток та становлення місцевого самоврядування Великобританії відбувався схоже на український розвиток, підставою відмінностей є віднесення України до країн континентальної системи права, а Великобританії – до країн англо-американської правової системи.