Кафедра економіки та фінансів
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3223
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Сучасне розуміння глобальних ланцюгів вартості(Університет «КРОК», 2023) Грушко, Віктор; Ковчар, Роман; Грушко, Віктор ІвановичСучасні світові тенденції у сфері міжнародної економічної кооперації тісно пов’язані з глобальними ланцюгами вартості (далі – ГЛВ), в тому числі тому, що їх розвиток фундаментально змінив характер світової економіки. Визначення зв’язку між особливостями розвитку економіки країни та рівнем залученості у ГЛВ можливе завдяки всебічному розкриттю сучасного розуміння ГЛВ, теоретичних та практичних засад їх формування. Зокрема, ГЛВ стали ключовими елементами у формуванні стратегій розвитку та програм урядових і міжнародних організацій у сфері економічного розвитку, які ретельно дотримуються збалансованого підходу з особливою увагою до системної конкурентоспроможності. Публікація розкриває основні напрями сучасної інтерпретації ГЛВ, інструменти і підходи до їх розвитку, можливі варіанти залучення, цілі, переваги та можливі ризики від інтеграції, типологію управлінських зв’язків всередині ГЛВ та ін. Визначено, що розвиток ГЛВ та еволюція підходів до їх розуміння дозволяє на новому рівні досліджувати галузі світової економіки, їх структуру та рівень залученості країн до глобальної системи виробничих процесів. Концепція ГЛВ дає можливість прослідкувати зв’язки між різними ланками географічно фрагментованого міжнародного виробництва, визначити роль кожного учасника та передбачити наслідки для тієї чи іншої країни. Участь у ланках ГЛВ несе для країн-учасниць як позитивний ефект, так і певні ризики, особливо для країн, що розвиваються. Своєчасне виявлення ризиків, пов'язаних з участю у ГЛВ, мають бути враховані при проведенні оцінки зовнішньоекономічної безпеки країни з урахуванням включення її до ГЛВ.Документ Державне пенсійне забезпечення соціально-економічний розвиток суспільства в Україні(Університет «КРОК», 2023) Грушко, Віктор; Кузьмінський, Володимир; Герасименко, Мирослава; Грушко, Віктор Іванович; Кузьмінський, Володимир ЗигмонтовичСтаття присвячена державному пенсійному фонду України, що має значущий вплив на соціально-економічний розвиток українського суспільства і є надзвичайно актуальною, оскільки вона безпосередньо впливає на добробут громадян, демографічну ситуацію, працездатність населення та фінансову стійкість країни. Обґрунтовано впровадження політики підвищення пенсійного віку. Україна стикається з проблемою старіння населення та зменшення кількості населення через високий рівень смертності та низький рівень народжуваності. Ця демографічна ситуація впливає на фінансове навантаження пенсійного фонду, оскільки зменшення робочої популяції і збільшення пенсійного віку можуть призвести до дефіциту у пенсійній системі. Використано системний підхід для дослідження теоретичних підходів щодо визначення ролі та значення пенсійного забезпечення. Значна увага приділена аналізу сучасного стану пенсійних фондів. За допомогою методу системного аналізу оцінено забезпечення фінансової стійкості пенсійного фонду, що є критично важливим для забезпечення виплат пенсій та соціальних виплат. Питання структуризації фонду та забезпечення його сталого фінансування вимагає постійної уваги. Політика пенсійного фонду також повинна бути справедливою і враховувати інтереси різних верств населення. Важливо забезпечити, щоб пенсійні виплати відповідали рівню інфляції та життєвим витратам громадян. Пенсійна система також може вплинути на розвиток економіки. Якщо пенсіонери мають високий рівень доходу, це може сприяти споживанню та підтримці економіки. З іншого боку, велика частка бюджету, спрямована на пенсії, може обмежити можливості держави інвестувати в інфраструктуру та соціальні програми для молоді. Запропоновано заходи щодо забезпечення фінансової стійкості пенсійної системи, справедливості та врахування демографічних викликів, щоб підвищити добробут і соціальний захист для всіх громадян.Документ Економіка в умовах війни та повоєнний економічний розвиток(Університет «КРОК», 2024) Грушко, Віктор ІвановичПовномасштабна війна в Україні триває більше двох років і, відповідно, продовжує негативно впливати на українську економіку. Вона викликала масштабні руйнування виробничого капіталу та інфраструктури, принесла людські жертви та соціальні втрати, привела до скорочення робочих місць і доходів, зменшення купівельної спроможності і обсягів накопичених активів. Деструктивні наслідки війни проявляються не лише в економіці та соціальній сфері, а й фінансовій системі країни, що веде збройну боротьбу. На що орієнтуватись в подальшому економічному розвитку країни. Насамперед, для розкриття економічного потенціалу підприємництва необхідно відмовитись від шкідливої догми, яка домінує в українській економіці упродовж усього періоду її незалежності і до цього часу. Стаття аналізує глибокі зміни у економіці України, викликані повномасштабною війною, яка триває більше двох років. Особлива увага приділяється деструктивним наслідкам для виробничого капіталу, інфраструктури, а також соціальної сфери і фінансової системи країни. Основна мета статті полягає в аналізі впливу військової агресії на економіку України та визначенні стратегічних напрямків економічного відродження країни у повоєнний період. Основні завдання дослідження полягали у тому, щоб вивчити втрати ВВП, рівень інфляції, стан державного бюджету, а також зміни у структурі фінансування державних витрат; оцінити потреби у відновленні економіки та інфраструктури, а також розробити рекомендації для стабілізації економічного стану та сприяння майбутньому розвитку. Автор використовує методи теоретичного аналізу, абстрактно-логічного узагальнення, порівняльного аналізу, а також оцінює статистичні дані від міжнародних фінансових організацій. Стаття виявляє критичні наслідки війни для економіки України, включаючи значне падіння ВВП, високий рівень інфляції, і великі соціальні втрати. Водночас, вона підкреслює важливість переорієнтації на внутрішні та зовнішні джерела фінансування, лібералізацію економічної політики, розвиток інфраструктури та реформування фінансової системи. Подаються рекомендації щодо залучення міжнародної допомоги, впровадження нових технологій, і стратегії для поступового переходу до стійкого розвитку і повноцінної інтеграції з європейськими економічними структурами