У статті досліджено зв’язок між складом стейкхолдерів макроекономічної політики та тими диспропорціями, які формуються у публічному секторі української економіки.
Стаття присвячена вирішенню важливої наукової проблеми державного регулювання національної економіки. Йдеться про досягнення більшої адекватності та прийнятності оцінювання стабільності публічного сектора. Автори виходили з того, що у цієї проблеми є два аспекти: теоретичний та прикладний. Теоретичний аспект передбачає створення певної конструкції інтегрального індексу, спираючись на певні ідеї та припущення. Прикладний аспект пов'язаний з процедурою верифікації адекватності та прийнятності теоретичної конструкції. Розрахунки та висновки зроблено на основі показників української економіки за десятирічний період.
