Кафедра управління фінансово-економічною безпекою
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3228
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Наукові підходи до дослідження системи економічної системи підприємства(Національна академія наук України; ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України»., 2023) Правдивець, О.М.; Правдивець, Олександр МиколайовичРозглянуто основні наукові засади та визначено основні наукові підходи до методології дослідження систем економічної безпеки підприємств (системний, структурний, функціональний, процесний, комплексний, організаційно-науковий, ресурсно-функціональний). Установлено, що інтеграція цих підходів дає змогу глибше зрозуміти механізми функціонування і розбудови економічної безпеки підприємств на різних рівнях. Охарактеризовано специфічні наукові підходи (захисний, конкурентний, гармонізаційний, конвергентний, динамічний, адаптаційний, діяльнісний, реактивно-ситуативний, стійкісний), притаманні розбудові методологічних засад безпекології. Доведено, що така методологія має значний науковий базис, представлений у численних працях, які детально аналізують феномен економічної безпеки на різних рівнях – від держави та регіонів до окремих організацій. Установлено, що проблематика безпекології переживає значні трансформації, що визначаються змінами в зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємств в умовах щораз більшої турбулентності та динаміки. Визначено, що ці зміни викликають постійну потребу в аналізі, удосконаленні та розвитку нових підходів, механізмів та інструментів для ефективного реагування на нові загрози та виклики. Доведено, що сучасні умови інформатизації та цифровізації вимагають залучення нових інформаційно-технологічних основ до методологічного апарату, що розширює можливості та методи пізнання. Визначено, що синтез різних наукових підходів і принципів створює концептуально новий базис безпекології, який відображає необхідність всебічного та глибокого аналізу економічної безпеки підприємств, ураховуючи їхню взаємодію з різними економічними, соціальними, політичними та технологічними системами. Установлено, що такий підхід дає змогу не лише глибоко аналізувати наявні умови та загрози, але й прогнозувати потенційні виклики та розробляти ефективні стратегії забезпечення стійкості та розвитку.Документ Теоретико-методичні засади формування системи управління інформаційною безпекою підприємства(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ ДКС Центр, 2023) Медвідь, В. Ю.; Правдивець, О.М.; Кривчун, Р. Ю.; Правдивець, Олександр МиколайовичУ статті визначено, що важливість цього напрямку дослідження полягає, перш за все, в обгрунтуванні необхідності формування комплексної системи діагностики рівня інформаційної безпеки та кількісної і якісної оцінки стану рівня інформаційної захищеності підприємства. Проаналізувавши визначення, сформовано поняття інформаційної безпеки, під яким мається на увазі рівень захищеності інформаційних джерел, що забезпечують формування сус-пільства і розвиток в інтересах держави, громадян, організації. Визначено, що модель системи інформаційної безпе-ки підприємства поєднує внутрішні та зовнішні фактори і те як вони впливають на загальний стан інформаційноїбезпеки підприємства та забезпечення безпеки ресурсів. Досліджено, що формування надійної системи інформаційної безпеки підприємства передбачає широкий спектр процедур, спрямованих на мінімізацію внутрішніх та зовнішніхзагроз, які обмежені у часі та ресурсах.Документ Аналіз результатів вітчизняних наукових досліджень у напрямку інноваційного розвитку системи економічної безпеки підприємства на основі цифрових технологій(Університет «КРОК», 2023) Правдивець, Олександр; Правдивець, Олександр МиколайовичУ статті проведено дослідження результатів вітчизняних наукових доробок у напрямку інноваційного розвитку системи економічної безпеки підприємства на основі цифрових технологій. Дослідженню різних проблемних питань і завдань, пов’язаних з інноваційним розвитком системи економічної безпеки підприємства, зокрема на основі цифрових технологій присвячено наукові праці низки вітчизняних вчених в галузі економіки, які висвітлені у статті. За результатами проведеного дослідження встановлено, що векторами розвитку сучасних тенденцій в галузі економічних наук за напрямком інноваційного розвитку системи економічної безпеки підприємства на основі цифрових технологій є наступні: становлення смарт-промисловості в Україні в умовах четвертої промислової революції; інформаційна безпека як драйвер розвитку національної економіки; гнучке управління у забезпеченні економічної безпеки промислових підприємств; технологічна конкурентоспроможність національної економіки як чинник економічної безпеки України; мотиваційне управління економічною безпекою підприємств; стратегічне управління територіальним розвитком в умовах цифрової трансформації; організаційно-інформаційне забезпечення розробки стратегії розумних міст України в умовах цифрової економіки; логістичні засади державного регулювання енергетичної безпеки країни; а також окремо у галузях економіки - економічна безпека сільськогосподарських підприємств на пореформеному розвитку; управління економічною безпекою підприємств залізничного транспорту в умовах лібералізації ринку залізничних перевезень; управління економічною безпекою підприємств хлібопекарської галузі; ідентифікація стану економічної безпеки та базові засади і заходи її забезпечення для підприємств автомобільного транспорту.У сучасному науковому середовище вчені у галузі економіки приділяють увагу, зокрема цифровим трансформаціям у взаємозв’язку із системою економічної безпеки підприємства; розвитку цифрової економіки в Україні та інновацій у забезпечені економічної безпеки; впливу діджиталізації управлінських процесів на систему забезпечення економічної безпеки підприємства, особливостям економічної безпеки в умовах трансформаційних перетворень.Документ Стратегічне управління людськими ресурсами підприємств на основі цифрових компетенцій(Університет «КРОК», 2023) Мігус, Ірина; Мігус, Ірина ПетрівнаУ статті акцентовано увагу на необхідності врахування цифрових компетенцій при стратегічному управлінні людськими ресурсами підприємства. Метою статті є систематизація основних елементів стратегії управління людськими ресурсами підприємств на основі цифрових компетенцій. Методологічною основою дослідження стало використання загальнонаукових методів: порівняння (при вивченні термінології дослідження), аналізу та синтезу (для вивчення основних напрямів дослідження у попередніх публікаціях), моделювання (для представлення моделі стратегічного управління людськими ресурсами підприємства на основі цифрових компетенцій), а також спеціальних методів: методи групування (для створення піраміди оцінювання цифрових компетенцій) та графічний метод. У статті досліджено низку наукових праць, присвячених поняттям «людські ресурси», «стратегічне управління», «стратегічне управління людськими ресурсами» та «цифрові компетенції персоналу». Це дозволило запропонувати авторське поняття «стратегічне управління людськими ресурсами на основі цифрових компетенцій», під яким пропонуємо розуміти модель перспективного управління підприємством шляхом узгодження стратегічних цілей розвитку з його можливостями та інтересами працівників в умовах цифровізації економіки. У статті запропоновано модель стратегічного управління людськими ресурсами на основі цифрових компетенцій, до основних елементів якої увійшли: мета, завдання, передумови, принципи, функції, об’єкти, суб’єкти, методологія оцінювання людських ресурсів підприємства на основі цифрових компетенцій, мотивація людських ресурсів до здобуття цифрових компетенцій, основні наслідки впровадження стратегії управління людськими ресурсами підприємства на основі цифрових компетенцій. Запропоновано «піраміду оцінювання цифрових компетенцій», використання якої сприятиме поетапному виявленню цифрових компетенцій на всіх бізнес-процесах підприємства, що сприятиме розробці ефективної стратегії управління людськими ресурсами. Наголошено на необхідності використання внутрішньофірмового навчання, яке базується на використанні стратегії випереджаючого навчання фахівців протягом усієї їх професійної діяльності.