Кафедра управління фінансово-економічною безпекою

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/3228

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Людський капітал України в умовах воєнного стану
    (ДННУ “Академія фінансового управління”, 2022) Стрижак, О. Є.; Правдивець, О.М.; Правдивець, Олександр Миколайович
    Вступ. Відповідно до ст. 17 Конституції до найвищих функцій держави належать захист суверенітету й територіальної цілісності, забезпечення економічної та інформаційної безпеки України. Усі три функції взаємопов’язані, водночас жодна з них не може бути реалізована без відповідного людського капіталу. Особливої ваги проблема раціонального розподілу останнього для задоволення потреб оборони, економіки та бізнесу набула під час запровадження правового режиму воєнного стану в умовах широкомасштабної російської агресії. Проблематика. Необхідність упровадження сучасних технологій для дослідження проблем раціонального розподілу (використання) людського капіталу для реалізації найвищих функцій держави під час воєнного стану в Україні. Мета – розроблення рекомендацій щодо раціонального розподілу людського капіталу для забезпечення найвищих функцій держави під час дії в Україні правового режиму воєнного стану. Методи. Для отримання науково-практичних результатів використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи, а саме: системний та трансдисциплінарний аналіз, таксономію, статистичні й евристичні методи аналізу. Результати. У складних умовах війни вітчизняна економіка, попри труднощі, продовжує функціонувати та забезпечувати життєдіяльність держави, суспільства і Збройних Сил України (ЗСУ). Органам центральної та місцевої влади, іншим державним органам і бізнесу вдалося забезпечити діяльність суб’єктів господарювання всіх форм власності, що сприяло організації оборони, гарантуванню продовольчої, енергетичної та фінансової безпеки держави, виконанню нею соціальних зобов’язань перед суспільством, роботі систем охорони здоров’я, освіти тощо. Систематизовано складові фінансово-економічної безпеки, а також особливості їх функціонування. Розкрито сутність таксономії людського капіталу, основні його принципи, особливості та переваги під час прийняття рішень. Зосереджено увагу на нормативно-правових актах і врахування оперативності внесення змін до них. Висновки. Розроблено рекомендації щодо раціонального розподілу людського капіталу для реалізації найвищих функцій держави під час воєнного стану в Україні шляхом: удосконалення нормативно-правових актів з питань бронювання військовозобов’язаних; зміни способів задоволення потреб ЗСУ в ресурсах, необхідних для оборони держави та відсічі збройної агресії рф. Використання результатів дослідження дасть змогу розробити (удосконалити) новий механізм бронювання військовозобов’язаних та надання їм відстрочок від призову на військову службу в особливий період.
  • Ескіз
    Документ
    Про сутність поняття система економічної безпеки держави
    (Університет «КРОК», 2022) Правдивець, Олександр; Правдивець, Олександр Миколайович
    У статті проведено аналіз останніх досліджень і публікацій присвячених вирішенню проблеми теоретичних основ економічної безпеки держави, зокрема дослідження загальної проблеми теорії економічної безпеки з уточнення визначення поняття “система економічної безпеки держави”. Глибоке розуміння сутності категорії “система економічної безпеки держави” має велике значення для правильного розуміння процесів та явищ, визначення її складу та структури, завдань і функцій органів, що забезпечують функціонування системи економічної безпеки, наукового, методологічного та методичного супроводження процесів пов’язаних з її функціонуванням. Метою статті є уточнення визначення поняття “система економічної безпеки держави”, з урахуванням вимог статті 17 Конституції України. Вирішення зазначеного науково завдання, дозволило: розробити понятійний апарат, для подальшого наукового, методологічного та методичного забезпечення функціонування системи економічної безпеки держави; надати науково-обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правової бази з питань обґрунтування структури та складу системи економічної безпеки держави та її елементів; провести дослідження властивостей системи економічної безпеки тощо. За результатами дослідження запропоновано розглядати категорію “система економічної безпеки держави” з урахуванням сутності економічної безпеки, як найвищої функції держави, що визначається Конституцією України. Разом з тим, у статті запропоновано нормативно закріпити зазначену категорію для чого розробити Закон України “Про основи економічної безпеки України”. Проведене дослідження надало можливість уточнити визначення поняття “система економічна безпека держави” та визначити подальші напрямами дослідження загальної проблеми, якими можуть бути питання пов’язані з: подальшим удосконаленням понятійно-категоріально апарату, необхідного для розвитку теорії економічної безпеки; обґрунтуванням рекомендацій щодо структури (моделі) системи економічної безпеки держави та вдосконалення нормативно-правової бази з питань її функціонування.
  • Ескіз
    Документ
    Основні тенденції розвитку індустрії 4.0 та її вплив на економічну безпеку держави: міжнародний аспект
    (Університет «КРОК», 2023) Мігус, Ірина; Мігус, Ірина Петрівна
    Розвиток інформаційних технологій в останні десятиліття вимагає як від окремих індивідуумів, підприємств і організацій, так і держав, активних реформ у цифровізації всіх процесів та адаптації да них населення. Окремої уваги з цього приводу викликають питання, пов’язані з виникненням потенційних загроз економічній безпеці держави. Метою статті є здійснення аналізу основних тенденцій розвитку індустрії 4.0 в міжнародних масштабах та встановлення її впливу на економічну безпеку держави через виокремлення потенційних загроз її розвитку. Методологічною основою дослідження є аналіз результатів, представлених Європейською комісією у своєму звіті «Digital Economy and Society Index (DESI)», який розробляється щорічно для моніторингу цифрового прогресу держав-членів. У статті досліджено особливості Четвертої промислової революції та індустрії 4.0, що дозволило з'ясувати основні напрями розвитку суспільства: формування цифрових компетенцій та розвиток людського капіталу; формування цифрової інфраструктури; інтеграція цифрових технологій у бізнес та повсякденне життя; удосконалення цифрових державних послуг. Фінляндія, Данія, Нідерланди та Швеція мають найрозвиненішу цифрову економіку в ЄС, за ними йдуть Ірландія, Мальта та Іспанія. Румунія, Болгарія та Греція мають найнижчі показники DESI. Естонія, Фінляндія, Мальта та Нідерланди мають найвищі бали для цифрових державних послуг у DESI, тоді як Румунія та Греція мають найнижчу. Основні результати проведеного дослідження полягають у виокремленні та систематизації потенційних загроз економічній безпеці держави, настання яких негативно може вплинути на її розвиток. Встановлено, що основними загрозами економічній безпеці держави під час індустрії 4.0 є: відсутність або недостатній рівень цифрових компетенцій; висока вартість розробки програмного забезпечення; несприйняття суспільством цифрових нововведень; кібератаки; витоки особистих даних; підробка даних тощо. Детальне вивчення вказаних загроз та їх впливу на економічну безпеку держави може стати напрямом подальших досліджень.