Вчені записки Університету "КРОК". 2020. №3(59).
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/2537
Переглянути
Документ Перспективи впровадження електронний кабінет платника податків - Дія(Університет «КРОК», 2020) Брадул, О.М.; Адамовська, В.С.; Шепелюк, В.А.У статті досліджено та узагальнено характерні особливі тренди цифрової економіки. Дослідження проблем та перспектив розвитку цифрової економіки в Україні є досить актуальним. Метою статті є вивчення перспектив розвитку цифрової економіки в Україні та запропонувати впровадження на веб- порталі державних послуг «Дія» електронний кабінет платника податків, для фізичних та для юридичних осіб. Цифровізація економіки Україні це впровадження цифрових технологій в усі сфери життя: від взаємодії між людьми до промислових виробництв, від предметів побуту до дитячих іграшок, одягу тощо. Системна реалізація національних проектів цифрових трансформацій — ключовий показник упровадження реальних структурних змін у таких сферах: громадська безпека та захист; охорона здоров’я; система освіти;державне управління;електронне урядування; електронна ідентифікація; електронна демократія;екологія та охорона навколишнього середовища; смарт-сіті; електронні платежі та розрахунки; соціальна сфера; електронна митниця;електронна комерція;нові методи роботи, цифрові робочі місця. В епоху цифрової економіки основним ресурсом є інформація. Сфера електронної ідентифікації — це основа побудови довірчих відносин між контрагентами послуг, економічних операцій. Ключовим рішенням є створення єдиного електронного державного демографічного реєстру як цифрового ідентифікатора громадян України (citizen-ID, citizen-card) із використанням технології блокчейн. Цифровізація сфери ідентифікації громадян є потужним поштовхом до розвитку електронного урядування, електронної комерції та цифрової економіки взагалі. Для оптимізації роботи бізнесу в реаліях цифрової економіки запропоновано створити та впровадити на веб- порталі державних послуг «Дія» – електронний кабінет платника податків, як для фізичних так і для юридичних осіб.Документ Стратегія управління ментальним здоров‘ям за дистанційної роботи працівників державних установ та суб‘єктів господарювання(Університет «КРОК», 2020) Астаф’єва, К.О.; Адамовська, В.С.Сьогоденність ставить перед підприємствами та державними установами нові виклики. Доволі різкий перехід до дистанційної роботи за умови COVID-19 мав негативний вплив на стан ментального здоров’я працівників. Метою дослідження є розгляд сутності ментального здоров’я та окремих навичок, які забезпечуються за умови дистанційної роботи, а також формування стратегії забезпечення ментального здоров’я серед працівників підприємств та державних установ. Виникає необхідність розгляду стратегії, яка дозволить забезпечити ментальне здоров’я за умови карантинних обмежень. У статті запропоновано визначати ментальне здоров’я працівника державної установи або суб’єктів господарювання, як сукупність soft skills та hard skills. Останні забезпечать бажання працювати довготривалий час в одному колективі та поглиблювати і розвивати кваліфікаційні компетентності за умови дистанційної роботи. Наведене обґрунтовується класифікацією навичок ментального здоров’я, які враховують комунікативні навички (навички спілкування) та навички досягнення цілей або виконання завдання (KPI). Дистанційна робота переформовувала навички спілкування у навички письма, отже запропоновано виокремити: міжкультурне, міжособистісне та ділове листування. Навички досягнення цілей за умови дистанційної роботи представлено низкою складових, найцікавішими з яких є online-лідерство, стрес-стійкість та вміння працювати у команді online. Online-лідерство та вміння працювати в команді online передбачає здатність керівника (члена команди) забезпечувати ефективну роботу команди (індивідуальну роботу) із використанням цифрових технологій та без використання невербальних засобів. Стрес-стійкість визначається забезпеченням стійкого психологічного стану при можливому поєднанні роботи та приватного життя. Запропоновано два напрямки стратегії управління ментальним здоров’ям, а саме орієнтація на індивідуальне та колективне ментальне здоров’я. Окреслено, що позитивні зрушення у напрямку забезпечення ментального здоров’я призведуть до підвищення продуктивності праці, досягнення планових КРІ та зниження плинності кадрів.