Вчені записки Університету "КРОК"

Постійне посилання на розділhttps://dspace.krok.edu.ua/handle/krok/282

Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України №886 від 02.07.2020 р. та № 894 від 10 жовтня 2022 р. збірник наукових праць "Вчені записки Університету "КРОК" включено до Переліку наукових фахових видань України, категорія "Б" з економіки (економічні спеціальності - 051 "Економіка", 071 "Облік і оподаткування", 072 "Фінанси, банківська справа та страхування", 073 "Менеджмент", 075 "Маркетинг", 076 "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", 241 "Готельно-ресторанна справа", 281 "Публічне управління та адміністрування", 292 "Міжнародні економічні відносини") та психології (спеціальність – 053 "Психологія"). Збірник розрахований на науковців, аспірантів та практиків, які проводять дослідження сучасних проблем економіки, управління та психології та шляхів їх розв’язання. Періодичність: щоквартально (березень, червень, вересень, грудень). Мови видання: українська та англійська (змішаними мовами).

Переглянути

Фільтри

20231

Налаштування

Автор: search.filters.author.Плющ, ОлександрORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0001-8398-5148

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Методологія пізнання у постінформаційних суспільствах
    (Університет «КРОК», 2023) Плющ, Олександр
    У статті представлено методологічний підхід, який дає можливість конструювати інтегративну теорію пізнання у постінформаційних суспільствах. В основі цього підходу лежить бачення тривимірності людського буття: буття – суб'єкт – пізнання, коли суб'єкт пізнання і наявного у нього знання занурений у буття. У зв'язку з цим процес пізнання розглянуто в трьох вимірах: як вилучення суб'єктом із зовнішнього середовища вітально-релевантної для нього інформації; як інтерактивна взаємодія суб'єкта із середовищем, інформаційний обмін, спільне з іншими пізнання світу; як прогнозований і реальний результат цього пізнання. Це дає змогу уявляти потенційні можливості, критично їх оцінювати і на цій основі прогнозувати майбутнє, у тому числі в ситуаціях невизначеності і доленосного вибору. У статті наголошено, що в процесі пізнання, а надто у нових чи драматичних реаліях буття, суб'єкт пізнання завжди шукає нове знання, прагне вирішувати онтологічні проблеми, шукає істину. Показано, що еволюція системи знань, етапи та цілісний процес пізнання організовані за відомою схемою теза – антитеза – синтез, лише синтез, що проходить перевірку на життєздатність та передбачає рефлексію якості цього синтезу. Ця схема відтворюється з організацією процесу пізнання як індивідуальних, і колективних суб'єктів. Окремі системи знань, що починаються як монологічні концептуальні побудови, розгортаються в колективні конструкції, які надалі добудовуються, самоконструюються, вдосконалюються. Рефлексія, розглянута як «пізнання пізнання», передбачає самоорганізацію суб'єкта пізнання як суб'єкта життєдіяльності, що визначає мету пізнання в самому процесі пізнання як екзистенційної практики. Система знань постає як фрактальна конструкція, організація якої змінюється внаслідок саморозвитку суб'єкта пізнання. Фрактальна організація процесу пізнання призводить до того, що попередні етапи пізнання не знищуються наступними, а зберігаються у згорнутому вигляді, щоб повторитися на якісно новому рівні.